КАЛІКА — ТЛУМАЧЕННЯ
КАЛІ́КА и, ч. і ж.
Той, хто позбувся якої-небудь частини тіла або втратив здатність рухати нею.
Приклади
- Дерету, Главку, Ферсилогу Поранив [Турн] руки, шию, ногу; Навік каліками зробив. (І. Котляревський)
- – А тепер моя жінка стала калікою: в неї звело одну руку так, що вона не підніме вгору. (І. Нечуй-Левицький)
- Вдома залишилися тільки каліки. (З. Тулуб)
- В перському таборі виявилося лише кілька тисяч покинутих напризволяще, знесилених од голоду поранених та калік. (І. Білик)
- Та з життєвої борні ми не вийшли каліками. (І. Франко)
Жебрак, що випрошує милостиню.
Приклади
- Он глянь, – у тім раї, що ти покидаєш, Латану свитину з каліки знімають. (Т. Шевченко)
- Сивоок задивився на хитру різьбу і не бачив калік і старців, що обстали вхід, не бачив простягнених благаючих долонь, звернутих до нього. (П. Загребельний)
- Мов каліка-старець, визирав той палац з-за бур'яну. (Панас Мирний)
заст.
Прочанин.
Приклади
- Вдома сам Ілля залишився. Бачить він: мимо йдуть старці незнайомі, вбога братія, каліки перехожі. (з легенди)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.