КАЛАМУТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КАЛАМУ́ТЬ і, ж.

Каламутна рідина. Приклади

Ріка в бігу – аж до самісінького моря прозора вся, хоч з берегів і каламуть. (П. Тичина)
Цумбруннен ще пам'ятав, як звідусіль прибувала пінява каламуть, як він стояв у ній по пояс, не в змозі поворухнутися. (Ю. Андрухович)

Суміш із різних нерозчинених у цій рідині частинок. Приклади

– Ну, – сказав Снігур, – будемо каламутити воду. Щучки й почнуть виставляти голову, бо їм каламуть зябра забиває. (О. Донченко)
Розбухлий, сердитий потік, ревучи, гнав звідти в долину важку каламуть і вивернуті з корінням дерева. (О. Гончар)
Іван ще хапав відра й схилом біг до джерела по студену воду .. Щоб не збити каламуть, Іван обережно зануряв відро. (І. Чендей)
Як каламуть у ріці від киненої каменюки, знімалися отак у голові в людини думки. Зрештою, всі три дні, які проблукала стара в лісі, не давали ті думки їй спокою. (Валерій Шевчук)

перев. з означ., перен. Туман, імла, тьмяність. Приклади

Сіра каламуть осіннього світанку просочувалася в купе. (Л. Дмитерко)
Дівчина встає тихенько З німого ліжка, до вікна підходить, Вдивляється у сніжну каламуть. (М. Рильський)
Поволі сонце запливло у хмарну каламуть. (І. Гончаренко)
Замріяно пливе ранкова каламуть. Спокійні дерева у маренні глибокім Горять, немов свічки. (В. Стус)

Затьмареність (про очі, погляд і т. ін.). Приклади

Побачивши холодну каламуть в очах товариша, зрозумів [Марко], що трапилося щось надзвичайне. (Григорій Тютюнник)
Стоїть [жінка], тільки губу прикусила, а в очах каламуть.... (І. Цюпа)
– А ви, діду, п'єте? – по склянках Каламар мигнув чорними очима, що каламуттю заволоклися. – Ні. (І. Чендей)

перен., розм. Неспокій, тривога. Приклади

Від Чернігова на Київ не така вже дальня путь – до Дніпровських чорториїв славні вершники ідуть, пил бійцям очей не виїв, а на серці каламуть.... (С. Голованівський)
Розплющила [Віта] очі, дивлячись на стелю. Нервовість, якась каламуть не минали. (Б. Харчук)
Гітара – ворог. І акорди Останнє павутиння рвуть, Коли на серці каламуть, І стомлений, ти в горі гордий. (В. Стус)

Про безладдя, лихоліття і т. ін. Приклади

– Пустіє, глухне наш край! Незабаром і запліснявіє серед такої каламуті! – казав іноді Мирін, згадуючи давнє. (Панас Мирний)
Каламуть тридцять третього року, що осіла була в пам'яті, під впливом нових життєвих потрусів знову спливла нагору. (Б. Антоненко-Давидович)

що. Робити каламутним, нечистим. Приклади

– Нащо це ти, собачий сину, Тут каламутиш берег мій Та квапиш ніс поганий свій У чистую оцюю воду? (Л. Глібов)
До самого вечора каламутили баграми воду на Пслі. (О. Гончар)
Гінці те й робили, що каламутили ріку та виїздили на пагорб за рікою, де став на вороному, як ніч, огирі князь Волот. (Д. Міщенко)

кого, що, також без дод., перен. Виклика́ти неспокій, незлагоду, незадоволення; баламутити (у 2 знач.). Приклади

– Почне [Зінько] каламутити в громаді, почне коверзувати – може лиха наробити. (Б. Грінченко)
Найбільше каламутив Муха Іван. Після синового арешту вже, здавалося, мав би зневіритись та й замовкнути, але з ним цього не сталося. (А. Головко)
Збори переносяться на понеділок. “Отак би з самого початку треба було перенести на понеділок, а не каламутити людей!” – подумав Васьок. (Б. Антоненко-Давидович)

Підбурювати, бунтувати. Приклади

– Там щось Давид розумує дуже, а з ним Тихін .. Каламутять народ: чув, щось про землю балакали і про хліб .. Сурйозний чоловік той Давид, буде нам з ним клопоту немало. (А. Головко)
Каламутить він людей, підбиває на різні неподобства, щоб ось у них, у нашого хазяїна .. млин забрати. (А. Шиян)
Закипає то там, то там, то скрізь разом, а ледве вщухне – який-небудь полковник, який-небудь авантюрний отаманець починає каламутити довкола себе, сподіваючись викрутити щось собі з тієї веремії. (Ю. Мушкетик)

Бентежити, хвилювати. Приклади

Коли часом вибух гніву .. каламутив спокій, то лиш на хвилину. (М. Коцюбинський)
– Іди від мене, чоловіче, не каламуть до решти мою душу, бо вона й так ледве в тілі держиться. (М. Стельмах)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.