КАЛАМУТНІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Який утратив прозорість; мутний, нечистий. Приклади

Понад Дністром іде вночі Козак. І дивиться йдучи На каламутну темну воду. (Т. Шевченко)
Каламутним валом котилися від водопаду величезні хвилі. (І. Франко)
Крізь каламутний, сірий дощ .. Синиці голос-голосок .. не змок, Голками сиплеться сухими. (М. Рильський)
Я стрiмголов покотився крутосхилом i отямився в доверху наповненiй каламутною водою ямi. (Р. Андріяшик)
Об пірс бились каламутні хвилі – байдужі, холодні.... (О. Чорногуз)
З її очей потекли каламутні сльози, а тіло дрібно затремтіло. (Валерій Шевчук)

перен. Повитий туманом, млою; туманний, тьмяний. Приклади

Здавалось, що ми під землею, в якихось велетенських копальнях, котрі несподівано освітив зверху каламутний смерковий світ. (І. Нечуй-Левицький)
Каламутні плями світла від лампочок відбивалися в калюжах. (О. Донченко)
Сiре каламутне небо низько висiло над горами, засмоктуючи з долiв пасма бродячих туманiв. (Р. Андріяшик)
Небо повилося каламутною плівкою і, хоч хмар не було, стояло над містом невмите і сколошкане. (Валерій Шевчук)

Затьмарений, неясний (про очі, погляд і т. ін.). Приклади

Десь у теплі б перебути цю ніч... Але де? Перед гарячковим каламутним зором простяглася лише сіра пелена далини. (І. Багряний)
Дитина мовчки підвела на батька каламутні очі і, зморщившись.., заплакала. (З. Тулуб)
Каламутним поглядом він оглянув стіл. (О. Гуреїв)
Каламутними очима подивився [Козуб] на Ворона. – Спасибі, батьку, – сказав він. – Та якщо можна, налийте чарку. (В. Шкляр)

перен., розм. Неспокійний, тривожний, бентежний. Приклади

Побачив [Чубинський] те, біля чого щодня проходив, як той сліпий .. Сумне каламутне життя, вік у ярмі... Вік без просвітку, вік без надії.... (М. Коцюбинський)
Чайка підвів голову й іронічно глянув на своє обличчя в запорошеному люстрі. О, ні, він уже зовсім не та чайка-надія. Піднести тягар життя в ці бурхливі, каламутні роки це вийшло тяжче за неволю, за кайдани, за ґрати.... (Д. Бузько)
Їздив [Арсен Петрович] по селах, розшукуючи у селян розтягнене майно з панських маєтків .. у ті бурхливі й каламутні роки.., коли всі зв'язки розпалися і все, що доти було абсолютним, стало необов'язковим. (В. Домонтович)
З Західного фронту надходять каламутні відомості. (П. Загребельний)
– Государю .. Підсилив і звеличив [народ] царство твоє добровільною злукою в такий час, коли ще все в ньому було в стані немовляти і виходило з хаосу каламутних часів. (Ю. Мушкетик)
Після її [Марсалії] сеансів народної психотерапії люди справді зцілювалися.., приходили до пам'яті, виливши на неї зі своєї зболеної душі .. каламутну тривогу, страх і безнадію. (Г. Тарасюк)

КАЛАМУ́ТНИЙ а, е.