КАЛАМУТИТЬСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

КАЛАМУ́ТИТИСЯ иться, недок.

Ставати мутним, нечистим, утрачати прозорість. Приклади

Вода при березі починала каламутитись і жовкнути. (М. Коцюбинський)
Небо міниться у воді, каламутиться, синявою береться, крутить вербовий листочок і несе його богвість-куди. (Григорій Тютюнник)
Помітно, як насувається вечір. Каламутиться небо, дужчає вітер, зривається завірюха. (О. Гончар)

перен., розм. Бути неспокійним; бентежитися, хвилюватися (у 2 знач.). Приклади

У голові станового думки каламутилися. (Панас Мирний)
Досі його хвилював страх, а це хвилювання перевернуло в ньому все його єство, він відчував, як каламутиться в ньому кров. (Гео Шкурупій)
Він уже не пам'ятав ні прикрощів, ні сварок, якими зранку каламутилася його душа. (С. Журахович)
Розгулялася завійна ця ніч, мовби й справді на погибель людині, каламутилась сивою тьмою, гуркотіла дахом, бурхала колючим снігом навстріч. (О. Гончар)
Думки каламутяться .. Де там зараз зібрати їх докупи, зладити, спрямувати? (М. Сиротюк)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.