КАЗИТИСЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КАЗИ́ТИСЯ кажу́ся, ка́зишся, недок.

Впадати в лють; скаженіти, шаленіти, біситися. Приклади

– Пам'ятаю, німці геть казилися, розшукуючи якогось “Івана Івановича”. (Ю. Яновський)
Султан казився і грозився, Та Січ займати не рішився. (В. Іванович)
Командир полку – чоловiк побожний i добрий, але офiцери казяться вiд бездiяльностi, поринають у звади, знущаються над пiдлеглими. (Р. Андріяшик)
Пошкодував [Загатний], що не має під рукою книги, – хай би Гуляйвітер казився, а Дзязько з Хаблаком дивувались блискавичності його думок. (В. Дрозд)
І сьогодні море казиться, і казяться піщані береги в хуртовині камінців, але це останній шквал. (М. Хвильовий)
Казилась хуртовина. (О. Копиленко)

розм. Пустувати, жирувати (у 2 знач.). Приклади

Попереду, біля червоної корогви, казились п'яненькі молодиці і стара баба: танцювали, вибивали тропака і крутились із парубками. (О. Стороженко)
Нерідко на обох находили безпричинні веселощі, і тоді вони .. бігли в море, хлюпалися там, обливалися водою, просто-таки казилися, немов маленькі. (Ю. Збанацький)
Очі цимбалюка [цимбаліста] ясніли, як днини зимової спалах, Руки він піднімав, струмент свій колінами тряс. Біс реготав, дурів.., казився в цимбалах. (Д. Павличко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.