КАБАРДИНЦІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КАБАРДИ́НЦІ ів, мн. (одн. кабарди́нець, нця, ч.; кабарди́нка, и, ж.).

Народ, який живе в Кабардино-Балкарії та Карачаєво-Черкесії. Приклади

Молодий кабардинець, що був заслухався Філіпова, .. винувато схиляє голову. (Ю. Збанацький)
Існує ще одне .. припущення, що чемерку принесли з собою в Україну череміси, так називали колись кабардинців. (О. Воропай)
Серед делегатів конференції також були вірмени, грузини, кабардинці й осетинці. (з наук. літ.)

Див. кабарди́нці.

Народний чоловічий танець, поширений на Північному Кавказі, вид лезгинки. Приклади

В'язні розступилися, утворилось посеред камери коло, і пішов по ньому вибивати кабардинку наш Сашко Коваль. (Ю. Збанацький)

Вид черкески – каптан з нашитими на грудях газирями. Приклади

Усю кімнату, здавалося, пронизував теплий каштановий прицільний погляд незнайомця з картини, високого, у кабардинці з газирями, папасі, з кинджалом за поясом. (із журн.)

Смушева шапка з шестикутним верхом, оздоблена різними прикрасами. Приклади

Аж ось у траві неначе іскра блиснула, і виявивсь, як із землі виріс, на вороному коні січовик, у червоному жупані, в кабардинці набакир. (О. Стороженко)
Не виключено існування й інших типів шапок, що їх за різних часів носили запорожці, як ось шапка-кабардинка, шапка з бобрового, рисячого чи якогось іншого дорогого хутра. (О. Воропай)
Сірко проїхав повз ятку, біля якої стояв козак: кабардинка з нашитим навхрест золотим позументом була насунута аж на лоба – добряча шапка. (Ю. Мушкетик)

Див. кабарди́нці.