ЗІШКРІБАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗІШКРІБА́ТИ ЗШКРІБА́ТИ, рідко ЗСКРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗІШКРЕБТИ́, ЗШКРЕБТИ́, рідко ЗСКРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. зішкрі́б, зшкріб, зскріб, ребла́, ло́; док., що.

Шкребучи, знімати, зчищати що-небудь з якоїсь поверхні. Приклади

– Тікати зовсім не треба, – вимовив спокійно Петро, зшкрібаючи рештки мила. (І. Багряний)
Він ускочив у гній, а тепер, лаючись, тріскою зшкрібав його зі штанів. (П. Кочура)
Поліцейський .. зішкрібав багнетом листівку з дуба біля церкви. (М. Малиновська)
Якийсь підрядчик наймає звичайних поденників, і ті залізними стругами зшкрібають із фресок штукатурку. (П. Загребельний)
Збирають прополіс, зскрібаючи його зі стінок вуликів. (з газ.)
І він [Самсон] пішов до батька свого й до матері своєї, та й дав їм, і вони їли. І він не сказав їм, що той мед він зішкріб із тіла лева. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
Він зшкріб задубілим віником сніг з чобіт. (Н. Рибак)
Пора була підходяща йти. Та зорі ще де-не-де блискотіли на небі. Василько готовий був би їх зішкребти. (А. Турчинська)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.