ЗІНИЦІ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗІНИ́ЦЯ і, ж.
Отвір у райдужній оболонці ока, крізь який у нього проникає світлове проміння.
Приклади
- Вони [очі] були смутні-смутні і дивились на мене так пильно, аж почорніли від розширених зіниць. (Леся Українка)
- Я глянув йому в вічі й побачив, що зіниці аномально звужуються й тут-таки розширюються мало не на все око. (Л. Кононович)
- Від плачу очі стали великими й вогкими, а розширені зіниці нагадували чорні отвори в небі. (Любко Дереш)
- Крізь прозору рогівку видно райдужну оболонку, від якої залежить колір очей, і розміщену в її центрі зіницю. (з наук.-попул. літ.)
- Як диню сонця зсуне вітер на решето ясних долин, розплющують зіниці квіти і листя рветься в дальню синь. (Б.-І. Антонич)
- Вогняною зіницею дивиться на землю сонце. (Н. Королева)
- Порожні зіниці вікон мертво дивилися на мічмана. (В. Кучер)
розм.
Райдужна оболонка ока.
Приклади
- Ворожила мені індіанка Там, де в скелю гримлять ручаї. І дивилися тьмяно і п'янко Сизо-білі зіниці її. (А. Малишко)
- Тоді баба чорнішала, погляд ставав лихий, зіниці ставали зеленими присками. (Є. Гуцало)
розм.
Те саме, що о́ко1.
Приклади
- Вогники образи і гніву заіскрились у її зіницях. (О. Донченко)
- Сьогодні така ти вродлива, в зіницях твоїх цілий світ. (В. Сосюра)
- Її довге волосся заблищало густою синявою в світлі лампи, в зіницях блиснули мерехтливі вогники. (О. Бердник)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.