ЗІБГАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗІБГА́ТИ рідко ЗОБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Док. до бга́ти 1; зім'яти, зіжмакати. Приклади

Зібгав [Аркадій Петрович] серветку, кинув на стіл і вибіг з хати. (М. Коцюбинський)
Смиду безсило опустився на стілець, зібгав у руці маленький сірий папірець. (В. Петльований)
Лист зовсім маленький, бережно тримаю конверт у кишені пальта, тримаю за грані, боюся зібгати. (А. Дністровий)

перен. Приховати, затамувати (почуття). Приклади

– Краще б ви образили мене, аніж увесь люд! – підвівся я з-за столу .. Тоді до мене з перепрошенням кинулась пані Стадницька, та й господар, зібгавши гонор, поліз із пробаченням. (М. Стельмах)

Док. до бга́ти 2; зігнути, скласти. Приклади

Яким скорчився в три погибелі, химерно зібгав кулаки на грудях і подибав до другої кімнати. (І. Нечуй-Левицький)
Василь Васильович зібгав ноги під стільцем, а сам відкинувся на спинку з такою силою, що вона навіть хруснула. (О. Гуреїв)
Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже підвелася. (В. Кучер)

Док. до бга́ти 4; зліпити що-небудь із тіста. Приклади

перен., ірон. Зробити, створити, написати і т. ін. що-небудь наспіх, швидко. Приклади

Старий недобиток варнак Мені розказував отак Про сю криницю москалеву, А я, сумуючи, списав, Та рифму нищечком додав, Та невеличку і дешеву .. зобгав Тобі поему на спомини. (Т. Шевченко)
Багацько в нас було працівників пера, Та щось малі про те лишилися здобутки. – Зібгає вірш чи жарт, – ото всього добра, – Та й шасть з очей – нема про його [нього] й чутки. (П. Грабовський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.