ЗУРОЧИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗУРО́ЧИТИ чу, чиш, док., кого, що і без прям. дод., етн.
За марновірними уявленнями – особливим магічним поглядом накли́кати нещастя, хворобу на когось, завдати шкоди кому-, чому-небудь; наслати уроки (див. уро́ки), наврочити (поглядом).
Приклади
- Буває так, що тільки гляне [хто-небудь] і вже зурочить – зараз нападе на людину пропасниця. (Грицько Григоренко)
- Михайло всміхається, шепоче: – А я... обвінчався, матусю... – Що ти кажеш, синочку? Ой, зурочила вона тебе, зав'язала світ! (О. Бердник)
- Брати не курили, але темно й невідривно зорили на Григорія, ніби хотіли зурочити, або ж боялися, аби він із їхніх очей часом не здимів. (Валерій Шевчук)
- Мабуть, ми правди не зурочим, що світ вже так замішаний на злі, що як платити злочином за злочин, то як же й жити, люди, на землі? (Л. Костенко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.