ЗУБЕЦЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗУБЕ́ЦЬ бця́, ч.

Гострий виступ на чому-небудь; частина знаряддя, інструмента, деталі механізму і т. ін. у формі гострого виступу; зуб (у 2 знач.). Приклади

Чеше він закудлану голову, а волосся тріщить на йому [ньому], аж зубці з гребінця сипляться. (І. Нечуй-Левицький)
Сидю [сиджу] було я під повіткою, зубці до грабель тешу. (Остап Вишня)
Тягли [воли] воднораз дві довгі борони з металевими зубцями. (Ю. Хорунжий)

перев. мн. зубці́, і́в. Стовпчики, надбудовані на фортечній стіні, башті і т. ін. на рівній відстані один від одного. Приклади

Високий зубчастий мур оперізує їх [вежі] рудим кам'яним поясом, і кожен зубець нагадує хвіст велетенської рибини. (З. Тулуб)
– Віднині це й будуть ваші володіння! – кинув імператор із зловтіхою, визираючи крізь зубці стіни. – Там унизу ваш трояндовий сад, яким можете милуватися досхочу. (П. Загребельний)

Гострі верхи гір, вершини дерев у лісі і т. ін., що виділяються ламаною лінією. Приклади

Сплять ще велетні-гори під чорним буком, а по сірих зубцях Бабугану повзуть, мов дим густий, білії хмари. (М. Коцюбинський)
Віктор негайно вийшов з дому й кинувся в долину понад садовими зубцями свого провулку. (О. Іваненко)
Мандрівників поселили у затишному притулку, з вікон якого видно було сад, квітучі кущі троянд, зубці крижаних гір. (О. Бердник)

Елемент орнаменту. Приклади

Вона чекала – така ж висока й тонка, як син. У темній шалі, в подовженій керсетці із зубцями, обведеними гарусною ниткою. (Б. Левін)

Страва з очищених зерен ячменю, зварених або підсмажених. Приклади

Тут їли .. На закуску куліш і кашу, Лемішку, зубці, путрю, квашу. (І. Котляревський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.