ЗУБАТЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗУБА́ТИЙ а, е.

З великими, гострими, міцними зубами; з великою кількістю зубів. Приклади

А потім з вас, щенят зубатих, Зробились львичища! (Т. Шевченко)
– Піди ж ти! – додала його жінка, широковида, зубата молодиця, з начосами на висках. – Вовка як не годуй, а він все в ліс дивиться. (Панас Мирний)
Пливли [човни] майже за вітром, піднявши полотнища чорних вітрил. На деяких були зображені зубаті бичачі голови, на інших – червоні або білі хрести. (І. Білик)
Кашалот розчавив нижньою зубатою щелепою голову кальмару і з багатою здобиччю занурився під воду. (Ю. Логвин)
На платформі визирали з-під брезенту кучугури зубатих кукурудзяних качанів. (О. Донченко)

Який має зуби. Приклади

Болісний стогін рвався з неї [Роксолани], як у вівці, яку кусає ягня, коли ссе, бо воно єдине з усіх ссавців народжується з зубами, так само як народилися зубатими всі її сини. (П. Загребельний)
Серед китів є не тільки беззубі, а й зубаті, які ведуть хижий спосіб життя. (з навч. літ.)

розм. Який має великі зубці (у 1 знач.). Приклади

Все тут [у полі] було якесь незвичне, оголене, вражаюче – зубаті оці механізми, житлові вагончики, дошка пошани, барила з водою.... (О. Гончар)

перен., розм. Гострий у висловлюваннях, завжди готовий дати відсіч словами. Приклади

А зубата була [Настуся]. Вже не заїдайся з нею ніхто! Тільки зачепи її, так разом як залящить, затріщить, загомонить, перекоренить і батька, і матір, і увесь рід. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Сагайдак ніяково глянув на доярку і одійшов набік. “Зубата тітка, – подумав, – цій пальця в рот не клади”. (С. Добровольський)

Гострий, дошкульний (про слова, фрази і т. ін.). Приклади

Рот доповідача .. забивав у рухомий простір залу цвяхи гострих зубатих фраз .. – Мусимо визнати, що ми на порозі катастрофи. (Ю. Андрухович)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.