ЗСУШИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗСУШИ́ТИ рідко ІЗСУШИ́ТИ, ушу́, у́шиш.

що. Док. до суши́ти 1; повністю позбавити вологи, зробити зовсім сухим; висушити (у 1 знач.). Приклади

Повій, вітре буйнесенький, Зсуши фартух білесенький. Повій, вітре, по ліщині, Зсуши фартух на дівчині. (з народної пісні)
[Степан:] Ти одживешся на Вкраїні. Москва ж не може заступити сонця, зв'ялити гаю рідного, зсушити річок веселих. (Леся Українка)
Сонце, що встигло вже зсушити вранішній туман, масляно заблискало на його [Середи] спітнілому, стомленому, але веселому обличчі. (П. Панч)

що. Док. до суши́ти 2; висушивши, зробивши сухим, позбавити життєздатності (рослини). Приклади

І скаже Господь: “ .. Я не забуду тебе ніколи, і трави твоєї не зсушу, і стад не виморю спрагою”. (Г. Хоткевич)
Зсушив, зв'ялив, оббив мій лист Злий вітер-недосвіт.... (М. Лукаш і В. Мисик, пер. з тв. Р. Бернса)
Декілька місяців не було й краплини дощу, сонце геть ізсушило трави, дерева – усе живе. (із журн.)

кого, що, перен. Док. до суши́ти 3; зробити худим, змарнілим, довести до виснаження. Приклади

Схудла-змарніла [Мар'я]. Сльози та туга, туга та сльози день у день, ніч у ніч хоч кого зсушать. (Панас Мирний)
Нимидору ізсушила, ізв'ялила нужда, як холодний вітер зелену билину. (І. Нечуй-Левицький)
Хіба це літа зсушили тіло? від праці помарніло. (П. Панч)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.