ЗРАДІЛА — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗРАДІ́ТИ і́ю, і́єш, кому, чому, з кого – чого, рідко ким, чим, а також без дод.
Док. до раді́ти.
Приклади
- Пішов би я в Україну, Пішов би додому, Там би мене привітали, Зраділи б старому. (Т. Шевченко)
- Зраділи всі [звірі], що Лис такий моторний, Що буде їм вечеря і обід. (Л. Глібов)
- Старі товариші Дмитра саме лагодилися обідати і дуже зраділи гостям. (А. Кащенко)
- Він [Нестор] віддалився, зрадівши звісткою, що Богдан уже приїхав і був коло матері. (О. Кобилянська)
- Навіть як запропонував Корній піти до дубів – кавуни їсти, відмовився [Павлуша], зрадівши нагоді залишитися самому. (А. Головко)
- Зітхнула [Сахно] легко, зрадівши з того, що тут таки є живі люди. (Ю. Смолич)
- Удалині замигтіли вогники. Козак зрадів і, пришпоривши коня, помчав до них щодуху, але на його подив ті вогники на місці не стояли. (Ю. Винничук)
ЗРАДІ́ЛО .
Присл. до зраді́лий 2.
Приклади
- Дівчинка зраділо ляскає в долоні і заливається зо сміху. (М. Чабанівський)
- Настуся зраділо кинулася до матері, але та .. тільки мимохідь приголубила доньку, торкнула рукою по кісках і одразу ж до хворого. (О. Гончар)
- Оля зраділо вхопила відро, побігла до бочки з водою, де знову сміх, і крик, і весела, нетерпляча черга. (А. Дімаров)
- Малий воєвода зраділо кивнув головою й побіг. (І. Білик)
ЗРАДІ́ЛИЙ а, е.
Дієпр. акт. до зраді́ти.
Приклади
- Соломія вивела з юрми зраділого такою ласкою Івана. (М. Коцюбинський)
- Зраділе ведмежа, вхопившись зубами за пілку спідниці, сіпало її з радісним бурчанням. (І. Багряний)
- Зраділі раптовій відлизі горобці зграями пурхали між людьми, зухвало хапаючи з-під ніг то насінину, то кришку хліба. (М. Олійник)
- Зраділий, я обізвався серцем в світ. (М. Вінграновський)
- Вартові, зраділі, що прискіпливий начальник не приїхав, ліниво тинялись по берегу. (Д. Білий)
у знач. прикм.
Який виражає радість, веселощі, піднесений настрій і т. ін. (про обличчя, очі, голос і т. ін.).
Приклади
- В телефоні чути любий зраділий голос. (В. Винниченко)
- На зоряному тлі побачив Давид її, Зіньчине, змучене й зраділе обличчя. (А. Головко)
- Ще вище підняв [Тимко] своє зраділе, усміхнене лице із чорними сяючими очима. (Григорій Тютюнник)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.