ЗОЛЬНИКИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗОЛЬНИ́К а́, ч., техн.

Нижня частина топки, що міститься під колосниковою решіткою; піддувало. Приклади

У топці парового котла не все паливо повністю згоряє: частина його провалюється у зольник, частина – виходить у димар. (з навч. літ.)

Особливий тип археологічних пам'яток у вигляді курганоподібних насипів. Приклади

Залишками давніх хліборобсько-скотарських культів є зольники – пагорби з попелу невеликих (до 1 м заввишки) розмірів, у яких трапляються різні культові речі (глиняні “хлібці”, посуд та інші вироби з глини). (з наук. літ.)
Джерела до вивчення духовної культури бронзової доби, головним чином археологічні, здобуто внаслідок розкопок курганів, ґрунтових могильників, зольників, селищ та городищ. (з наук.-попул. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.