ЗНІЯКОВІЛА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗНІЯКОВІ́ЛО .

Присл. до зніякові́лий. Приклади

Практиканти, зніяковіло чмихаючи й похнюпивши голови, не знали, що їм робити. (М. Івченко)
Хлопець, не зустрівши співчуття в громаді, примовк, притих, зніяковіло топтався осторонь.... (К. Гордієнко)
Після засідання правління Дорош прийшов на квартиру, зібрав свої речі і, зніяковіло поморщившись, сказав здивованій Олені: – З вашим господарем ми в одній хаті не вживемося, так що піду я собі. (Григорій Тютюнник)
Взявши одну таку миловидну медальку.., я приколов її до сірої роби Дузя. Дузь покосився на невідому йому відзнаку й зніяковіло закліпав. (М. Вінграновський)

Дієпр. акт. до зні́якові́ти. Приклади

Радісний Софійчин вигук зустрів здивованого й зніяковілого перед гуртом молоді хлопця. (Л. Смілянський)
Переглядаючись між собою, вслід за господарями пішли зніяковілі і нечастовані гості. (Ю. Збанацький)
Наталя запропонувала: – Сядьмо отут .. – Трохи зніяковілий від її реакції і своєї надто відверто висловленої пропозиції Вадим не зважився їй відмовити. (В. Хрущак)

у знач. прикм. Який виражає, виявляє ніяковість, збентеження, засоромленість (про погляд, очі, голос і т. ін.). Приклади

Гість підвів погляд на Ніну, що стояла серед хати у зніяковілій позі, з опущеними руками й міцно стиснутими устами. (С. Добровольський)
– Ти дуже кохаєш Златку? .. – Дуже .. – А ти, доню? – Я теж, – прошепотіла Златка. Анка помовчала, пильно вдивляючись в зніяковіле обличчя дочки. (В. Малик)

Док. до ні́якові́ти. Приклади

– І Київ гарний був .. – Цить! Не згадуй мені цього. Воно мене болить, як незгойна рана. – Данило зніяковів. – Прости, будь ласка. Я не хотів тебе вразити!... (Б. Лепкий)
Настя зовсім зніяковіла і, ховаючи очі, смикала косу. (З. Тулуб)
Читач при живій зустрічі може зніяковіти, в листі ж він завжди сміливий, завжди щирий до краю. (Ю. Смолич)
Саме тієї хвилини ввійшов Ковальчук, і я помітив, що Андрієвський раптом осікся, зніяковів. (С. Журахович)
– Батько твій, умираючи, сказав слова пророчі, що з тебе станеться великий чоловік. – Або ледащо, також велике, – додав Тарас, зніяковівши від дідової хвали. (Василь Шевчук)

Виразити ніяковість, збентеження, засоромленість (про погляд, очі, голос і т. ін.). Приклади

– Ви ще спите? – зніяковів був голос. – Пробачте, я не знав. Другий гудок уже прогув, я й подумав.... (Ю. Шовкопляс)
В молодиці спочатку зніяковіло, а потім позлішало обличчя. (М. Стельмах)