ЗНУДИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗНУ́ДИ́ТИ у́джу́, у́диш.

кого. Док. до ну́ди́ти 1; ви́кликати нудьгу в кого-небудь. Приклади

Зразу забавляла її гутірка того пана, але опісля знудила монотонність і обмежений кругозір його думок. (І. Франко)
Марія Адамівна перепросила юнака, що знудила його своїми скаргами, і швидко пішла у свою кімнату. (В. Гжицький)
Її знудили бали, урочисті обіди, французькі спектаклі. (Р. Іваничук)
[Сейсмос:] Та гра вкінець знудила нас. (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете)

безос. Приклади

Не дай Боже, зробила б так природа, щоб після теплого, зеленого літа відразу зима починалася! А коли вбилася поміж ними осінь, знудило тебе дощем та туманом, ти після неї зимі он як радієш! (І. Муратов)

Довести до знемоги, дуже виснажити. Приклади

Я тільки раз в житті могла витримати один сеанс [спіритизму] до кінця і то потім як заснула, то аж у другій [о другій] годині дня прокинулась, так то мене знудило і змучило. (Леся Українка)
Як то висушила людину хвороба, як знудила! Лежить хлопець пластом, тільки губами спраглими ворушить, тільки дише важко, поривно. (Ю. Збанацький)

чим і без дод., рідко. Док. до ну́ди́ти 2; відчути, що що-небудь набридло, спротивіло. Приклади

Голубонько-дівчинонько, Мій рожевий цвіт! Ти весела, світом рада, Тобі милий світ!.. Живо-живо світом знудиш, Тяженько здихнеш... Отоді ти, моя мила, Мене спом'янеш!... (С. Руданський)

безос., кого. Док. до ну́ди́ти 3; ви́кликати нудоту (у 2 знач.) в кого-небудь. Приклади

Від маляснику [буркуну], запитого водою, так знудило, що відчув [Мирон Данилович] падучу кволість і холодний, з льоховою вогкістю, біль в шлунку. (В. Барка)
Євпраксію знудило. Посунулася по стіні, вже втрачаючи свідомість, намацала рукою вузьке вікно, схилилася до отвору, вдихнула свіжості. (П. Загребельний)
Соломія відчула: її зараз знудить. А повторивши сказане, побігла до ванної кімнати. (І. Роздобудько)

Присл. до зну́джений 2. Приклади

Володимир Ізотович деколи знуджено перекинеться словом із Семком. (О. Гончар)
– Ну от, – мляво-знуджено сказав Хомський, – а ти казала “не треба”. (Ю. Андрухович)
Вона .. нечутно спускається сходами, заходить на кухню, ввічливо посміхається, або грайливо посміхається, або знуджено посміхається, або не посміхається, але киває. (С. Андрухович)
Вечір знуджено опускається на неохайні купки опалого листя, підганяє нас до трамвайної зупинки холодними поштовхами в спину. (Н. Сняданко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.