ЗНЕВАЖАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗНЕВАЖА́ТИ а́ю, а́єш, рідко ЗНЕВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗНЕВА́ЖИТИ, жу, жиш, док.

, кого, що. Виявляти зневагу (у 1 знач.) до кого-, чого-небудь; протилежне поважати. Приклади

Не люблю я і просто зневажаю людей, у яких слово розходиться з ділом. (А. Головко)
[Жерці:] Закопать [бунтівника] живцем! Бо він богів зневажив! (Леся Українка)

кого. Ображати кого-небудь, принижувати чиюсь гідність. Приклади

– Він думає, що як має вітряк, а я ні, то можна мене зневажать перед миром!... (М. Коцюбинський)
Жаль – недостойне почуття, воно зневажає того, кого ми жаліємо. (Ю. Яновський)
Спливе їй на думку та проклята ніч, коли він [Чіпка] п'яний зневажив її, матір, тяжкими докорами.... (Панас Мирний)

що. Нехтувати чимось, не виявляючи належної уваги до чого-небудь, не надаючи значення чомусь. Приклади

– Не треба мені твого кохання, не проси й мого, – одрізала дівчина .. – Е, – подумав дід, – яка пиха! зневажає залицяння такого козака! (О. Стороженко)
Зневаживши пересуди сусідок, вона щиро віддала свою руку цьому гарячому, бурхливому старшині з вигнутими ногами природженого вершника. (О. Гончар)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.