ЗНЕВАЖАЛА — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗНЕВАЖА́ТИ а́ю, а́єш, рідко ЗНЕВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗНЕВА́ЖИТИ, жу, жиш, док.

, кого, що. Виявляти зневагу (у 1 знач.) до кого-, чого-небудь; протилежне поважати. Приклади
  • Не люблю я і просто зневажаю людей, у яких слово розходиться з ділом. (А. Головко)
  • [Жерці:] Закопать [бунтівника] живцем! Бо він богів зневажив! (Леся Українка)
кого. Ображати кого-небудь, принижувати чиюсь гідність. Приклади
  • – Він думає, що як має вітряк, а я ні, то можна мене зневажать перед миром!... (М. Коцюбинський)
  • Жаль – недостойне почуття, воно зневажає того, кого ми жаліємо. (Ю. Яновський)
  • Спливе їй на думку та проклята ніч, коли він [Чіпка] п'яний зневажив її, матір, тяжкими докорами.... (Панас Мирний)
що. Нехтувати чимось, не виявляючи належної уваги до чого-небудь, не надаючи значення чомусь. Приклади
  • – Не треба мені твого кохання, не проси й мого, – одрізала дівчина .. – Е, – подумав дід, – яка пиха! зневажає залицяння такого козака! (О. Стороженко)
  • Зневаживши пересуди сусідок, вона щиро віддала свою руку цьому гарячому, бурхливому старшині з вигнутими ногами природженого вершника. (О. Гончар)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.