ЗНАЧИТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗНА́ЧИТЬ вставн. сл., розм.

Уживається для підсумовування, узагальнення висловленої думки; отже, таким чином. Приклади
  • Сплю добре, рано лягаю, у 8 встаю, сплю, значить, не менше 9 годин на добу. (М. Коцюбинський)
  • Павло сяк-так, для годиться, помантачив косу, поплював у руки, широко розставив ноги і, відвівши далеко назад косу, щоб, значить, був більший розгін, махнув нею по траві. (Григорій Тютюнник)
  • Кіт питав: – А ти вмієш вигинати спину, воркотіти та пускати іскри? – Ні. – Значить, ти не можеш мати своєї думки, коли говорять розумні люди. (О. Іваненко, пер. з тв. Г.-К. Андерсена)

значимо

Присл. до значимий.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ЗНАЧИ́ТИ чу́, чи́ш, недок., що чим і без дод.

Вирізняти що-небудь позначкою, міткою; позначати, мітити. Приклади
  • Весь годящий ліс десятники тут же значили крейдою, саме його й брали ми. (І. Муратов)
  • До пізнього вечора не розходились новобугівці з полів: одні ще отримували землю, другі пакіллям значили межі, а треті .. орали свої наділи на зяб. (М. Стельмах)
  • В мене дні бунтують і кричать, Підвладні власним, не чужим законам, І тиснуть в серце вогневу печать, І значать все не сірим, а червоним. (О. Теліга)
  • Домашні духи, певно, чи бережуть, а чи бодай значать людину невидимою печаттю, тоді її щадять і лісові, й лугові, й водяні та інші духи й торують їй стежку тудою, де менше небезпеки. (І. Білик)

ЗНА́ЧИТИ чу, чиш, недок.

тільки 3 ос., що і без прям. дод. Мати якийсь зміст, дорівнювати значенням чому-небудь. Приклади
  • – Сіла я, знаєте, на припічку та й розгадую, що би цей сон міг значити. (Л. Мартович)
  • – У нас можуть бути діти... Голубчику!.. Ти лиш вдумайся, що то значить те велике слово... Дитиняточко маленьке.... (Г. Хоткевич)
  • Філолог ти. Це кожен бачить, і кожен скаже без вагань. Бо філологія – це й значить любов до слова і до знань! (Д. Білоус)
  • Пора нам починати практичні роботи. – Що значить практичні? – заморгав віями Боря. – І в чому? (О. Бердник)
з інфін. або підрядним реченням. Означати що-небудь, свідчити про щось. Приклади
  • Я себе ловлю, що до сонця звертаюсь, як до живої істоти. Невже се значить, що мені вже бракує товариства людей? (М. Коцюбинський)
  • За мир у всьому світі – Це значить: за народ, За колоски налиті, За шум весняних вод! (М. Рильський)
  • Він згадав, що значить цей білий простір перед очима. Це чиста сторінка. (Любко Дереш)
  • Звернувшись до Бруна, промовив [лікар]: – От що значить говорити й спілкуватися з розумними людьми! (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
що, для кого – чого. Відігравати певну роль, мати яке-небудь значення, бути важливим для когось. Приклади
  • Коли мої твори що-небудь значать, мають яку-небудь вагу, то задля діла (справжнього діла) – вони одні тілько потрібні, а не моє ймення. (Панас Мирний)
  • [Річард:] Більше для мене значить усміх мого Деві, аніж прокльони твого Годвінсона. (Леся Українка)
  • Багато значило для кристалізації ідейних переконань Б. Лепкого його знайомство у студентські роки з корифеями української культури І. Франком, М. Грушевським, С. Крушельницькою. (з наук. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.