ЗНАХАРЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗНА́ХАРІВ заст. ЗНА́ХОРІВ, ЗНА́ХУРІВ, рева, реве, розм.

Прикм. до зна́хар, зна́хор, зна́хур. Приклади
  • – Це ж я тобі не ліків дала, а знахаревого зілля!... (Б. Грінченко)

ЗНА́ХАР я, заст. ЗНА́ХОР, ЗНА́ХУР, а, ч.

Людина, що лікує різними народними засобами, часто чаклуванням, замовляннями і т. ін. Приклади
  • Зо всього свого князства [князівства] зібрав князь лікарів, знахурів – та ні один нічого не вдіє, ніхто поради не дасть. (О. Стороженко)
  • Прибіг знахар. Тудою, сюдою, віхтем, деркачем, .. довбнею, сморовидлом, – нічого не вдіє! (Марко Вовчок)
  • [Павло:] Нема нуднішої болісті, як зуби. [Яким:] Є такі знахарі, що замовляють. (М. Кропивницький)
  • Цілу ніч на горищі щось гурчить, як ото на прядці пряде або на бубні бубонить. Вона [жінка] і до знахарів, і до шептух – не допомагає. Це, кажуть, у тебе прокляте місце, треба перенести хату на другу садибу. (Григорій Тютюнник)
  • Луцик мав справжню славу лікаря серед бідного люду. Грошей на ліки вони не мали, а тому охоче йшли до знахаря. (Ю. Винничук)
  • Сей на руках знав ворожити, Кому, знав, скілько віку жити, Та не собі він був пророк. Другим ми часто пророкуєм, Як знахурі, чуже толкуєм, Собі ж шукаєм циганок. (І. Котляревський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.