ЗНАТИМЕТЕ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗНАТЬ і, ж., збірн.
Вища, привілейована верства суспільства (перев. у феодальному, рабовласницькому суспільстві); аристократія (у 2 знач.).
Приклади
- Цариця в супроводі Зубова покинула зал. Тепер придворна знать могла вільно висловити своє захоплення красномовністю й лицарською витримкою Головатого. (С. Добровольський)
- Зовсім окремо майоріли великі кибитки з повсті червоного кольору. Вони належали найбагатшим скіфам – червоний колір взагалі означав приналежність до знаті. (В. Владко)
- Дорогий чекмен і багата збруя свідчили, що належить він до вищої знаті. Добриня прикипів до нього поглядом. Менгу-хан! Двоюрідний брат і темник Батия! (В. Малик)
- Проти Генріха об'єдналася вся саксонська знать. (П. Загребельний)
- Всі мешканці Авалона, знать і прості городяни, дорослі та діти, були святково вдягнені, у радісному настрої. (О. Авраменко, В. Авраменко)
розм.
Заможні, впливові суспільні кола.
Приклади
- Ковзаються підошвами один одному по ногах, з теплою цупкістю, без особливого болю – наче граються. Остерігатися треба було тільки дукачів, ярмаркової знаті, що мала підбори з підковами. (О. Гончар)
ірон.
Люди, відомі своїми подвигами, заслугами.
Приклади
- В Українському домі зібралася вся мистецька знать. (із журн.)
ЗНАЙ .
част., розм.
Уживається перев. при дієсловах для підкреслення інтенсивності й безперервності дії.
Приклади
- Люди знай їздили по шляху: настала саме гаряча пора возовиці. (Панас Мирний)
- Михайло знай озирався на величезну статую Феміди, яка стояла з мечем в одній руці і з терезами в другій над самим входом до ратуші. (Василь Шевчук)
- Мовчки дивився [отець Роман] на розшалілого Інора, а той мотався пагорбом та знай метикував, де краще заховатися від стріл, а звідки вигідніше нападати. (Н. Околітенко)
у знач. спол., діал.
Ніби, мов.
Приклади
- А та твоя стара неня Укриє коверцем, Знай зозуля синим пюром [синім пером] – Все лихо загоїть. (Ю. Федькович)
ЗНА́ТИ а́ю, а́єш, недок.
кого, що, про кого – що і з підрядним реченням.
Мати якісь дані, відомості про кого-, що-небудь.
Приклади
- Певно, Ви вже знаєте од Віри Устимівни, як я живу і що зо мною. (М. Коцюбинський)
- [Деїфоб:] Хіба ти знаєш заміри чужинця, що так його рівняєш до гієни? (Леся Українка)
- Хотів би я знати, про що той струмочок У мріях своїх гомонить між травою? (П. Тичина)
- – Коли б то знав, де впадеш, – казав колись мій дід, – соломки б підстелив! (В. Козаченко)
- Родовий [відмінок] доскіпує свого – хоче знати він: кого? чого? І про тебе знать, якого роду, що немає роду переводу. (Д. Білоус)
що за ким, перев. із запереч. част. не.
Вважати щось властивим кому-небудь.
Приклади
- [Хуса:] Нівроку, бачу, стала жартівлива! Сього давніш не знав я за тобою! (Леся Українка)
- – Діду, – усміхнулася місіс Ліліан. – Я ніколи не знала за вами охоти до політичних справ. (Ю. Смолич)
- Зрештою, чи була овечкою моя мати? Очевидно, ні, але й хижаком її назвати важко, принаймні .. я не знав за нею рішуче-наступальних, тобто хижацьких дій. (Валерій Шевчук)
що, також з інфін.
Мати певні знання в якійсь галузі, бути обізнаним із чим-небудь, розбиратися в чомусь.
Приклади
- Хто що знає, тим і хліб заробляє. (прислів'я)
- – Іди служи, годи Енею, Він зна воєнне ремесло. (І. Котляревський)
- Тьохка, плаче соловейко На калиноньці, Та не знає дати ради сиротиноньці. (П. Грабовський)
- – У нас, наприклад, у Кульчицях, є чотири попи, та лише двоє знає читати.... (А. Чайковський)
- Я знав уже всі таємниці кіновиробництва ще до мого приїзду на фабрику. (Ю. Яновський)
- – Що вони хотять [хочуть]? – запитав він у перекладача. Той знизав плечима. Він не так добре знав мову, щоб з окремих вигуків зрозуміти, що коїться. (Григорій Тютюнник)
- Я сказав йому повчально: – Географію завжди треба, сину, добре знати. (Б. Олійник)
також з підрядним реченням, розм.
Могти, уміти що-небудь робити, поводитися певним чином.
Приклади
- Молитись Богу Та за ралом спотикатись, А більше нічого Не повинен знать невольник, Така його доля. (Т. Шевченко)
- От взяв [Вовк] Овечку, обідрав, Як знав, Та й заходився хорошенько М'ясце під дубом уминать. (Л. Глібов)
кого.
Бути знайомим з ким-небудь.
Приклади
- Згадались мені кращі люди, яких-но я знав, згадалось, як на збірках однодумців маніфестували вони свою любов до народу. (М. Коцюбинський)
- – Хто ти?.. – Я, здається, тебе знав... – У Києві, торік... – Ти татарка? Служниця панночки?! – скрикнув Андрій. (О. Довженко)
- Радість бентежить Лесине серце: оцей дідусь знає їхнього тата. (М. Олійник)
- Я вже тоді привчав себе до невловності .. Щоб ніхто на світі не міг стверджувати, ніби по-справжньому знає мене. (Ю. Андрухович)
Вважати, визнавати кого-небудь близьким, рідним.
Приклади
- – Ой, не хоче твоя мати Мене, бідну, знати, Хоче собі багатую Невістку шукати! (з народної пісні)
- Всі в інституті знають його і доброзичливо інформують, якщо Людочка затримується, бо хлопчина стоятиме хоч цілу ніч, але не запитає ні в кого.... (М. Дашкієв)
- – Ти, вітрогоне, Григорiю, пiсля сорока днів татових щоби женився менi! Інакше знати тебе не буду. (В. Яворівський)
Виділяти, вирізняти з ряду подібних; узнавати.
Приклади
- – А що, – кажуть, – ваша дочка, Горпино?.. – Та вже всміхається, сестриці-голубоньки, і рученята до мене простягає; вже знає мене. (Марко Вовчок)
- Вони знали господаря свого, сі барани і ягниці, і з радісним беканням терлись до його ніг. (М. Коцюбинський)
що і без дод.
Розуміти, усвідомлювати що-небудь.
Приклади
- Знає кіт, чиє сало з'їв. (Номис)
- Не русалонька блукає: То дівчина ходить, Й сама не зна (бо причинна), Що такеє робить. (Т. Шевченко)
- Не знала [Світлана] добре й сама, чого плаче, але почувала, як їй легшає від цього на душі. (О. Гончар)
- – Ті щасливі, котрі знають, чого чекають від життя. А я знаю. І вмію працювати. І люблю науку. (О. Тесленко)
Здогадуватися про що-небудь.
Приклади
- Такої похвали співун не сподівався; Якби був знав, То й не співав. (Л. Глібов)
- – А не правду кажу? – і собі сміється молодиця, знаючи, що подумав чоловік. (М. Стельмах)
- Хіба він міг знати, що вона плаче зовсім не тому, що болить коліно.... (В. Нестайко)
кого, що, перев. у запереч. реченнях.
Визнавати кого-, що-небудь, зважати на когось, щось.
Приклади
- Як понесе [Дніпро] з України У синєє море Кров ворожу... отойді [отоді] я І лани і гори – Все покину і полину До самого Бога Молитися... а до того Я не знаю Бога. (Т. Шевченко)
- [Орест:] Я знаю тільки одно право, право на щастя! (Леся Українка)
- – Кланяйтесь .. йому доземно і скажіть: знають його і шанують у Харкові, понеже піїт він наш найкращий, “Енеїдою” зачитуються. (Б. Левін)
що.
Зазнавати чогось на своєму віку, переживати, відчувати що-небудь.
Приклади
- – Я знаю щастя в сім'ї, знаю його у дітях. (Панас Мирний)
- Якби я була зіркою в небі, я б не знала ні туги, ні жалю. (Леся Українка)
- З руїни, з попелу, з могили Росли будинки й квітники. Ми разом чудо це творили – Солдати і трудівники. Не знали розпачу ніколи, Хоч знали горе і журбу. (Л. Дмитерко)
- – Бог дасть – відродяться статки нашого роду, бодай онуки мої біди не знатимуть. (Н. Околітенко)
Мати що-небудь, користуватися чимось.
Приклади
- Єсть люде на світі – Сріблом-злотом сяють, Здається, панують, А долі не знають, – Ні долі, ні волі! (Т. Шевченко)
кого, що, також з підрядним реченням, у знач. пред., розм.
Видно, помітно.
Приклади
- Ой, знати, знати, Хто кого любить: Сяде близесенько Ще й приголубить. (з народної пісні)
- І на хатньому вбранні знати осінь. (Ганна Барвінок)
- Як достатися, шукає В той він замок, у палати, Бо воріт ніде не знати. (І. Манжура)
- Підмазати, думаєте, долівки не зуміє [Оленка]? Вигладить, виведе, жовтою смугою коло печі підведе, любо глянути, і віхтів не знати. (К. Гордієнко)
- Селянин мовчить, і знати на лиці давній вираз – впертий і замкнутий, вираз незгоди. (В. Барка)
тільки 2 ос., у знач. вставн. сл., розм.
Уживається для зосередження уваги співрозмовника на чому-небудь.
Приклади
- Сонечко зійшло, вони й посхоплювались, щоб, знаєте, купця не втерять. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- – Так, знаєш, занадивсь ото до мене той панок Серединський. (І. Нечуй-Левицький)
- А, знаєш, мені набридло вже сидіти й тебе чекати. (Ю. Яновський)
- Був наш Зайчик – варто сказати – трішечки, знаєте, лінькуватий. (І. Андрусяк)
тільки інфін., у знач. вставн. сл., розм.
Уживається для вираження припущення, ймовірності чого-небудь; напевно, мабуть.
Приклади
- [Параска:] Ти, знать, нездорова, в тебе голівка болить. Кажи, доню, болить? (С. Васильченко)
- Заговорив [їздець] хриплою скороговіркою [скоромовкою], знать, виснажений з дороги дотла: – Олюша, син ваш – шле мене з поклоном! (К. Гриневичева)
- Дивно було – тільки учора вдосвіта пішли були на буряки з села, а це вже й вернулися. Знати – не найнялись. (А. Головко)
ЗНА́НО рідко.
Присл. до зна́ний 2.
Приклади
- І чуваний з цих берегів мотив, Який гримів так знано і так ново, Весь визволений натовп підхопив. (М. Бажан)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.