ЗМІЇНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗМІЇ́НИЙ а, е.

Прикм. до змія́ і змій. Приклади

На тім острові в горі повикопувані глибокі і великі печери, у котрих, розказують люди, колись, ще за Владимира Святого, ховався змій; з того часу і острів той прозивається зміїним. (О. Стороженко)
Змія підслухала, як мати кликала Телесика, прийшла до берега та давай гукать товстим голосом .. А він чує та й каже: – То ж не голос матінки, то зміїна річ. (П. Тичина)
Він з дерева каже: – Покотися, повалися, зміїного м'ясця наївшись. (О. Бердник)
З особливим захопленням говорив Половинка про гримучу змію. – Її називають джентльменом зміїного світу. (В. Нестайко)
Святослав опинився між двох зміїних пащ. (І. Білик)
В цьому чужому місті, серед цього зміїного кубла знайшлася бодай одна щира, прихильна до мене душа. (Ірина Вільде)

Вигот., зробл. зі шкіри змії (у 1 знач.); добутий з неї. Приклади

– Не знаю, що це за отрута, боярине. Може, з якогось зілля зварена, а може, зміїна – з гюрзи чи з кобри... Кочовики уміють добувати її. (В. Малик)
Одягнутий він був у дорогий модний костюм, білу сорочку з вишуканою краваткою, черевики зі зміїної шкіри. (В. Кожелянко)

Власт. змії (у 1 знач.), характерний для неї. Приклади

Гігантська істота пливла озером. Довга гнучка шия її, розподілена на добре помітні кільця, несла на собі плескату зміїну голову з твердим рогом. (В. Владко)
Голос мадам Кетті .. просочувався крізь дзюркотіння фонтана, мов зміїне шипіння. (М. Дашкієв)

Такий, як у змії (у 1 знач.). Приклади

Зміїна голова [грифа] з голою шиєю вивернула до нього нерухоме, наче скляне, жовте око. (Ю. Логвин)

перен. Злий, підступний, ворожий. Приклади

– Тяжко, брате, Людей на старість розпізнати. А ще гірше ззамолоду Гадину кохати. Очарує зміїними Карими очима.... (Т. Шевченко)
[Хмельницький:] В кривавій січі, в боях нерівних я пізнавав підступи зміїні і лукавство ворогів. (О. Корнійчук)
Тарас сидів у сутінках і намагався визначити, що знають тут про нього й по що Попов приходив. Не мав і краплі сумніву в його зміїній суті. (Василь Шевчук)
Маестро обводить братів Коклюшів зміїним поглядом, і ті посміхаються зухвалості його мислі. (Любко Дереш)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.