ЗМІШАНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗМІ́ШАНИЙ а, е.

Дієпр. пас. до зміша́ти1. Приклади
  • По покоях пішли наркотичні пахощі свіжої рожі, змішані з духом рому. (І. Нечуй-Левицький)
  • Яке страшне вражіння зробив на мене цей город [Мессіна]! .. Все наче спресоване, все змішане дивно. (М. Коцюбинський)
  • В серці нишком закипала злість, змішана з образою. (Леся Українка)
  • Подвір'ям стелився запашний димок, змішаний з ароматом підпеченої свіжини. (В. Шкляр)
  • Раптом замовк [Філіп] на півслові, щелепа його відвисла, а в погляді з'явилося розуміння, змішане з подивом. (О. Авраменко, В. Авраменко)
змі́шано, безос. пред. Приклади
  • Вулиця йому уявлялася пеклом, у якому все змішано: коні, люди, машини, трамваї – все це біжить невідомо куди й чого. (Григорій Тютюнник)
у знач. прикм. Який складається з чого-небудь різного, різнорідного. Приклади
  • Вони вже не мовчали, з грудей їх, разом з гарячим віддихом, вилітала хвиля змішаних згуків і йшла на втікачів. (М. Коцюбинський)
  • Катрі аж серце тіпнулось і наче завмерло в незвичайному змішаному почутті – і захвату, й невиразної тривоги. (А. Головко)
  • В тих очах промайнув дивний, змішаний вираз – остраху, цікавості й незручності воднораз. (І. Багряний)
у знач. прикм. Позбавлений звичайного порядку, безладно розташований; перемішаний, переплутаний. Приклади
  • Бурунда пішов робити порядок у своїм змішанім війську. (І. Франко)

ЗМІ́ШАНИЙ а, е, заст.

Який змішався (див. зміша́тися2); збентежений. Приклади
  • Владко стояв змішаний і здивований, не знаючи, що говорити. (І. Франко)
  • Вона таки прийшла була! І, ох Боже, яка змішана, немов те дитя! (О. Кобилянська)
  • Яничари дивилися .. на свого змішаного начальника, котрий очевидно не знав, що робити. (О. Назарук)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.