ЗМІТАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗМІТА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗМЕСТИ́, ету́, ете́ш; мин. ч. змів, змела́, ло́; док.

що. Метучи, стираючи, видаляти з якої-небудь поверхні сміття, пил, сніг і т. ін. Приклади
  • Вона .. сіла на оксамитову канапку й ніби пірнула в поросі, котрого не змітали й не струшували вже, може, тиждень або й два. (І. Нечуй-Левицький)
  • Графиня кінчиком пальців сумно змітає з плеча графа сивий волос. (В. Винниченко)
  • Ляшенко набирав цукру у коробочку з горою, проводив сірником, змітаючи “гору” й лишаючи тільки повну коробочку вщерть. (І. Багряний)
  • Явдоха виходить з хати з віником у руці й змітає з порога сміття. (С. Чорнобривець)
  • Маруся усе прибрала і з стола теж бережно змела, і усі крихти, і кісточки, і лушпиння з яєць повкидала у піч. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Підняти б праву руку, змести сніг, який налипав на щоки. Але Вікторія не може підвести руки. (А. Хижняк)
  • Ранок уже починався і сквапно змітав з неба останні недогарки ночі. (Б. Антоненко-Давидович)
  • На мить у ній прокинувся сумнів, але вона змела його різко і рішуче. (В. Хрущак)
Обмітаючи, струшуючи і т. ін., очищати що-небудь від чогось. Приклади
  • Узявши віничок, він бережно почав трохи не вдесяте змітати її [одежу]. (Панас Мирний)
  • Степанида тим часом змела хусткою лаву і засмучена мовчала. (Ганна Барвінок)
Переміщати, відносити куди-небудь своїм подувом (про вітер). Приклади
  • Без будь-яких перепон шугав тут вітер, женучи по горбах білі, холодні сувої снігу, змітаючи його в яри та низини. (А. Шиян)
  • Чорніла вогка земля і жовтів пісок, бо недавня буря змела тонку пелену нерясного снігу. (О. Донченко)
безос. Приклади
  • Мене вихором змело з даху. Я вибіг на вулицю. (І. Багмут)
  • Легким ранковим вітром змело, як прозорий туман, чарівну казку цієї ночі. (Л. Смілянський)
що, перен., фам. З'їдати все, нічого не залишаючи. Приклади
  • Він підсував мені тарілку за тарілкою, а я змітала все з них, як мітлою. (Ірина Вільде)
  • Магера справді перестав балакати й почав їсти помалу і з увагою. Казав собі ще дати капусти, змів із тарілки всі пироги. (О. Маковей)
кого, що, перен. Убивати, знищувати кого-небудь, класти край існуванню чого-небудь, позбуватися чогось. Приклади
  • Вояки, не дбаючи ні про які умови й переговори, взяли собі за ціль гвардійців .. і почали змітати одного по одному влучними вистрілами. (І. Франко)
  • Пожари змітали села. (М. Рильський)
  • – Чи повинна людина, що хоче знищити невігластво й злочини на землі, пронестись по землі, як буря, змітаючи наосліп все на своєму шляху? (Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля)
  • Нас натхнуло благо спільне; Геть змести поклали ми Бідування підневільне Та нерівність між людьми. (П. Грабовський)
що. Метучи, збирати, згрібати що-небудь в одну купу. Приклади
  • – Достається і писачкам .. То на конюшенний двір, то у вівчарню, щоб скрізь гнійок до купок змітали та гори насипали. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • От лежить на полиці останній буханець хліба, а в діжі, де була мука, лиш пилочок біліє насподі, може, змете баба на галушки. (М. Коцюбинський)
  • Їж, Ливоне, той хліб, що змели з вівсюгом на току. (А. Малишко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.