ЗМОВЛЯЄТЬСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗМОВЛЯ́ТИСЯ я́юся, я́єшся, недок., ЗМО́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. змо́вляться; наказ. сп. змо́вся; док.

Попередньо узгоджувати між собою якісь дії, домовлятися з ким-небудь про щось. Приклади
  • Бурлаки почали змовлятись, щоб утікать од Бродовського. (І. Нечуй-Левицький)
  • Вони не змовлялися й зустрілись, бо розради шукають обидва. (Іван Ле)
  • Змовились ми мовчати, нікому й не натякати про нашу роботу, бо знали, що без глузування не обійдеться. (М. Коцюбинський)
  • – З ними не змовишся словом людським. На них не діють ніякі сльози.... (У. Самчук)
з ким і без дод. Організовувати, укладати змову (у 1 знач.). Приклади
  • Половецькі шатра захитались... Недурно князь Ігор з Овлуром змовлялись! (Панас Мирний)
  • Вони вже тепер сходяться ніччю по церквах, по пивницях і змовляються, лагодять зброю, порох, кулі та гострять ножі на нашу шию. (А. Чайковський)
  • – Папа сам до нас своїх послів посилав. Боїться руських, щоб з татарами не змовилися. (А. Хижняк)
Те саме, що заруча́тися. Приклади
  • У суботу змовлялись, А в неділю звінчались. (П. Чубинський)
  • Золотаренкові старости собі розгнівались: – Сього не чутно й зроду в добрих людей, – кажуть, – подавали рушники, змовились, – чи годиться ж розраджувати? (Марко Вовчок)
  • Мали сусіди хорошого сина: Був він їм смирна і добра дитина. Ми й уподобали одне одного; Змовились, – от і пішла я за його [нього]. (Я. Щоголів)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.