ЗМИЛЕНІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗМИ́ЛЕНИЙ а, е.

Дієпр. пас. до зми́лити 1. Приклади

На поличці ліворуч від умивальника завжди панував безлад: .. зламані зубні щітки, зігнуті голки і скріпки, пласкі, вузенькі, до прозорого змилені обмилки, інший мотлох. (О. Ірванець)
Шматочок туалетного мила був до краю змилений. (з газ.)
Дощ іде, проціджений, прямий, дуднить нудотно змилена покрівля.... (П. Мовчан)

зми́лено, безос. пред. Приклади

Більшу частину початкового об'єму брикетика було змилено протягом семи днів, тож мила вистачить іще не більш як на один день. (із журн.)

у знач. прикм. Який змилився (див. зми́люватися¹ 2), покрився милом (див. ми́ло¹ 2). Приклади

Дніпро розмежував чатових, і вони, як змилені баскі коні, закам'яніли над прірвою. (Дніпрова Чайка)
Змучені підйомом, коні довго стояли, поводячи змиленими боками, потім дружно побігли рівним, положистим плоскогір'ям. (З. Тулуб)
Микола, підлетівши до них [матросів], враз осадив змиленого коня. (В. Кучер)
Ледь помітною стежкою мчала пара змилених коней невеличкий критий візок-таратайку. (Д. Білий)

у знач. прикм., перен., розм. Який покрився потом, спітнілий (про людину). Приклади

Змилений, ледь живий від цілонічного веслування, дядько Степан нарешті загледів, що він .. всю ніченьку грібся на одному місці. (В. Чемерис)
Прибiг Iлько. Засапаний, змилений геть, аж сорочка на спинi темною смугою пiшла. (Ю. Логвин)
Мчить [мати] стрімголов крізь дубові гаї та гущавини лісу, Змилена потом уся, від страшного тікаючи звіра. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.