ЗЛУПЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗЛУ́ПЛЮВАТИ юю, юєш, недок., рідко, ЗЛУПИ́ТИ, уплю́, у́пиш; мн. злу́плять; док.

кого, що. Здирати, обдирати з кого-, чого-небудь (кору, шкіру, шкаралупу і т. ін.); лупити (у 1 знач.). Приклади

Піймавши барана, спокійно Вівчарі, Линтвар злупивши, потрошили. (Л. Боровиковський)
Тільки в тебе худобоньки, що сива кобила: тую злупив, жупан купив. (П. Чубинський)
– Післязавтра поїдемо на Десну, пане Вишнеславе, олігарх Ковбасевич мріє з вами познайомитись, там він злупить молоденького бичка і трьох баранців. (В. Кожелянко)

що з кого, перен., розм. Брати дуже дорогу ціну, плату; лупити (у 3 знач.). Приклади

Вихованці демонстративно зривали іспит з церковнослов'янської мови, за що .. поплачувалися після висвячення: ректорат посилав їх на науку до святоюрського дяка, який злуплював з них чималу мзду. (Р. Іваничук)
От хоч і цей волосний писар – мало то він злупить за рік з усієї волості! (С. Васильченко)
– Оце вже буде матері на стріху, – неодмінно зітхне Гавриш, злупивши за фейлетон у “Нашій зміні” тридцять карбованців. (Я. Качура)
– Князів мені, князів захопіть! Живих чи мертвих! – напучував хан своїх підлеглих. – З мертвих здеремо скальпи, з живих злупимо викуп! Тож, мабуть, краще живих!... (В. Малик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.