ЗЛОЖИВ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що. Зібравши разом, докупи, покласти у певне місце; скласти (у 1 знач.). Приклади

В огонь лахміття все зложивши, Сама [Дідона] в огні тім простяглась. (І. Котляревський)
Жук зложив свої пожитки на віз, сів – і поїхав. (Панас Мирний)
Висока честь: усі скарби Зложити на вівтар, – І жити в пам'яті юрби Як лицар і кобзар! (М. Вороний)
Хата ще добра, але нема де зложити збіжжя. (У. Самчук)
Підмели [хлопці] майстерню, зложили готовий матеріал на батареї – хай сушиться. (Ю. Збанацький)

кого, що. Покласти (у 1 знач.) десь або на щось. Приклади

Зняв [Павло] мертву з лавки, зложив долі, головою на скриню нахилив, встромив їй у руку синю запаску. (Марко Вовчок)

що і без прям. дод. Скласти одне ціле, з'єднавши окремі розрізнені частини, елементи. Приклади

За півгодинки і зложили [січкарню] .. – ріже так, що ану. (І. Франко)
[Співець:] Зібрав я все, що тільки заціліло, зложив і склеїв, – арфа невеличка, та в ній нема і скіпки несвятої. (Леся Українка)
Виявляється, він забув подарувати мені показник видань про Східну Стрихівщину, що він його зложив, коли працював в бібліотеці. (В. Діброва)

Збудувати, спорудити що-небудь (із каменю, цегли, колод і т. ін.). Приклади

– Був би я царем в цю пору, На добро своє комору Я б з дубів оцих зложив, А тоді б спокійно жив! (Л. Первомайський)

Розташувати, розставити певним чином (слова, речення і т. ін.). Приклади

Не вмієш [писати листів] не так, як не вміють малоосвічені люди, що не тямлять літературно зложити фрази, ні, ти по-літературному, по-інтелігентськи, безнадійно не вмієш. (Леся Українка)
Вона таки була собі непроворна: ніколи було до ладу слів не зложить. (Грицько Григоренко)

що. Створити, скласти (вірш, пісню і т. ін.). Приклади

– Недаром люди і приповідку зложили, що лиш котові та попові добре жити на світі. (І. Франко)
Сядь, схились і слухай пісню. Я зложу шалену пісню... Будь русалкою в цю ніч! (О. Олесь)
Зложим співанку новеньку На слова веселі Та й про дівчину Оленку З нашої оселі! (Т. Масенко)

Виробити власний погляд на кого-, що-небудь, певну думку, якесь поняття і т. ін. про когось, щось. Приклади

Після розмов у Львові і листів з Галичини до дядька я зложила собі не дуже оптимістичний погляд на тих людей, що звуть себе радикальною партією. (Леся Українка)
Пам'ять ледве може з тих .. безладних спогадок зложити живу, правдиву картину. (І. Франко)

що. Перегнувши в якийсь спосіб, згорнути що-небудь, зменшивши в об'ємі і надавши певного вигляду, форми; скласти (у 1 знач.). Приклади

А сей давно вже прочитав, що треба, та, зложивши бумагу, кладе у кишеню.... (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Тепер тілько кіснички вплету, кренделиком коси зложу .. – наче намальоване буде! – утішається Марта своєю роботою. (Панас Мирний)

Зігнувши, склавши яким-небудь чином руки, крила і т. ін., надати їм того чи іншого положення. Приклади

Зложивши моцні [міцні] крила, Опукою з гори – аж вітром зашуміло – Орел ушкварив на Ягня. (Є. Гребінка)
Одарка лежить, зложила руки під голівку, бліда-бліда, тільки очі їй сяють. (Марко Вовчок)
Господиня дому стоїть біля печі. Вона зложила руки над фартухом під грудьми. (Т. Масенко)

що. Позбутися якої-небудь посади, скласти повноваження. Приклади

Іще таки й після Хмельницького не раз дзвонив старий Шрам шаблею; далі, почуваючись, що вже не служить сила, зложив з себе полковництво, постригсь у попи да й почав служити Богові. (П. Куліш)
Август зложив королівську корону, на польському престолі засів царський супротивник, Станіслав Лещинський. (Б. Лепкий)

що, рідко. Додати одне число до другого; виконати дію додавання. Приклади

В дворі старого замчища-руїни зібрались ми на віче, все поважні, учені голови, гладенькі й кучеряві, і віком не малі, – якби зложити літа усіх, либонь століття вийшло б! (Леся Українка)

ЗЛОЖИ́ТИ ожу́, о́жиш, док., розм.