ЗИРК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗИРК виг., розм.

Уживається як присудок за знач. зи́ркати і зи́ркнути. Приклади

За стіл сіла обідати [дівчина], а сама у віконце усе зирк та зирк, чи не йде Василь. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Маруся опустила очі долі й зачервонілась, як маків цвіт, потім підвела очі й – зирк на чорнобривого. (Грицько Григоренко)
[Палажка:] Випливла я на берег, коли зирк, їде наш урядник. (С. Васильченко)
Тільки зашипіло молоко по денці, а я – в хату. Зирк туди, зирк сюди – нема піджака. (М. Стельмах)
Зупинився на хвилю Вiльгота в чужих сiнях – зирк одним оком на ляду до погреба, другим на драбину, прихилену до стiни. (Є. Гуцало)

Уживається як присудок для вираження раптовості, несподіваності настання або вияву чого-небудь. Приклади

– А там, козаче, зирк! ні відсіль, ні відтіль, – Кирпата свашка – гульк у хату! (П. Гулак-Артемовський)
Отак воно в житті: ніби все має людина, аж зирк – і згинуло, і розвіялося, і пропало. (В. Дрозд)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.