ЗЕВГМА — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗЕ́ВГМА и, ж., лінгв.
Стилістична фігура, що виникає внаслідок об'єднання однорідних членів речення, перев. підметів або додатків, спільним словом, перев. дієслівним присудком, який стосується одного з цих членів.
Приклади
- Ситуативну іронію на синтаксичному рівні створюють зевгма, каламбур, риторичні питання, вставні та видільні конструкції. (з наук. літ.)
- Зевгма є особливим різновидом еліпсису, наприклад, у Т. Шевченка: “Затихло все... Тільки дівчата Та соловейко не затих”. (з навч. літ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.