ЗДУШЕНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗДУ́ШЕНИЙ а, е.

Дієпр. пас. до здуши́ти. Приклади

Все частіше попадалось велике каміння, що далі, на самім вершку, творило хаос поламаних скель, списаних лишаями, здушених у гадючих обіймах корінням смерек. (М. Коцюбинський)
Пан президент весело, задоволено регочуть, ритмічно підкидаючи при цьому випнутим і здушеним штанцями животом. (В. Винниченко)
Здушене хмарами, ще більше тепліло повітря. (Іван Ле)
Я падаю од реготу. Я натикаюся на чиєсь ліжко й сідаю, здушений нервовими спазмами. (П. Колесник)

зду́шено, безос. пред. Приклади

Здушено й українську справу, розуміється, наскільки се було в силі гнобителів. (І. Франко)

у знач. прикм., перен. Стиснутий, пригнічений. Приклади

Щоб розмовою заглушити в собі голос здушеного серця, спитав: – Чим можу служити? (Д. Бедзик)

у знач. прикм., перен. Приглушений, ослаблений (про голос, звук і т. ін.). Приклади

У темряві було чути здушений сміх. (І. Нечуй-Левицький)
Він навіть пробував щось говорити хриплим та здушеним голосом. (М. Коцюбинський)
Від її здушеного шепоту у Бараха тривожно забігали очі. (П. Панч)

Прихований, затамований. Приклади

Прикусивши губу, несучи в собі здушений крик, вона тихо вийшла з кімнати. (С. Журахович)
В голосі її чулася здушена образа. (О. Гончар)
Ти ще дихаєш, ще кудись ідеш, ще ждеш чогось, а вже мовби й нежива, і тягар кам'яних стовпів гнітить тобі серце, мов здушена лють, мов тамована ненависть тисячоліть. (П. Загребельний)
У його голосі звучала така щирість, таке здушене бажання порозумітися, що його не можна було не відчути. (Ю. Мушкетик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.