ЗДУМАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗДУ́МАТИ аю, аєш, док., розм.

з інфін. Раптом задумати, надумати зробити що-небудь. Приклади
  • Здумала Раїса їхати .. в містечко. (М. Коцюбинський)
  • Тривога пройняла Комаху. Тоді він здумав вийти на вулицю, розшукати газетний кіоск і спитати місцеву газету. (В. Домонтович)
  • [Ольшанський:] Зухвалий кмете! Знатимеш мене, Коли весiлля здумаєш справляти – Хоч не покличеш в гостi – сам прийду. (І. Кочерга)
  • Євгеній, сівши панувати В селі, на лоні самоти, Щоб якось час промарнувати, Новини здумав завести. (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)
що, чого і без дод. Захотіти, побажати чого-небудь. Приклади
  • Накупить [Олексій] гостинців, чого тільки здумати можна. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Олеся:] На сподіваного гостя багато треба, прийду, коли здумаю. (М. Кропивницький)
  • Здумала [Чайка] нові коржі, дивні смаком, за якими питають уже скрізь.... (К. Гриневичева)
кого, що і без прям. дод. Згадати, пригадати. Приклади
  • Їм я квашу солоденьку; Здумав загадку стареньку. (Л. Глібов)
  • [Марта:] Чогось не здумаю ні однієї пісні. Чи позабувала, чи хто його знає.... (С. Васильченко)
  • – Може б, і ти таки, Катре, здумала когось. А звідси можна було б і передати дещо. Як ти на це? (А. Головко)
  • Гатило спробував здумати, скільки ж йому літ, але, так і не здумавши, сидів і не обзивався. (І. Білик)
розм. Уявити собі що-небудь, подумати про щось. Приклади
  • Обняли мене думки та гадки, та журба пекуча. Трудно було й здумати, що десь наймичкою маятимусь! (Марко Вовчок)
  • Здумайте собі, що ми ще санної дороги не бачили, а від Нового року до Водохреща все дощі йшли. (Леся Українка)
  • Кому вона [зозуля] кувала, Лаврін навiть не встиг здумати, бо поруч, схопившись обома руками за груди, впав козак. (Ю. Мушкетик)
  • Здумати лишень, отак живеш собі, живеш... – Живеш, живеш, і смаку не чуєш, – вголос ввертає Дарка. (О. Забужко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.