ЗДОБУТКУ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗДОБУ́ТОК тку, ч.

перев. мн. Позитивний результат роботи, діяльності; досягнення, успіх. Приклади

Ідеш вперед, як у тернах, що рвуть твоє тіло... За кожний здобуток платиш ціною крові.... (М. Коцюбинський)
Регулярно читає [дядько Яків] всі науково-популярні журнали й книги, .. а все-таки не забуває про Біблію і всі наукові здобутки трактує в дусі власного світогляду. (О. Бердник)
Популяризації культурних здобутків українства сприяла наукова діяльність Б. Лепкого. (з наук. літ.)
Пишатися новими здобутками.

Те, що хто-небудь здобув, придбав якимсь чином. Приклади

Орлиця вилетіла з гнізда шукать здобутку й поживку. (І. Нечуй-Левицький)
Діти приносили всі свої юннатівські здобутки, експонати майбутнього клубу: гербарії, засушену і заспиртовану фауну. (Ю. Мокрієв)
Раді здобуткові сини. В кавалерію не годиться [кінь], так орати ним думають. (О. Гончар)

Чиє-небудь майно, власність. Приклади

Кілька пожовклих фотокарток – то увесь мій здобуток від батьківського спадку. (з мемуарної літ.)
Земля – чи не найбільший матеріальний здобуток територіальної громади будь-якого міста, містечка чи селища. (з газ.)

перен. Те, що є чиїмсь досягненням, надбанням. Приклади

Ця тиша, ці запнуті вікна і двері, тепло каміна надавали розкішній кімнаті велику привітність і нахиляли до читання, до розумової праці, до зосередження своєї уваги над здобутками людського розуму. (Л. Старицька-Черняхівська)
– Будемо ж учитись і вчитись, щоб опанувати всі здобутки людської думки! (Б. Антоненко-Давидович)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.