ЗДИХАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗДИХА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗДО́ХНУТИ, ну, неш; мин. ч. здох, ла, ло і здо́хнув, нула, ло; док.

Дохнути, гинути (про тварин). Приклади

– Відкіль бредеш ти, голово лиха? – Лисиця так мовля Ослові. – Дивився, як там Лев здиха, Аж ген у тій діброві! (Л. Глібов)
Здихає за селом наш тихий кінь гнідий.... (В. Сосюра)
Для кримінальних такі умови [ув'язнення] зовсім не були тяжкими, бо ж відомо, що від самої зустрічі з цими людьми здихають всі бактерії, а не навпаки. (І. Багряний)
Почалося від того, що у старої Василихи здохла корова. (І. Франко)
– Не треба було обох [кабанів] вiдразу пускати пiд нiж, Архипе. Одного забив, а другий не здох би у хлiвi, залишив би йому висівок з бульбою.... (В. Яворівський)

вульг. Помирати (про людину). Приклади

– Ну, здихай, враг тебе бери з усім кодлом, хіба мені що? (М. Коцюбинський)
Значить, чужі діти хай пухнуть і здихають, а для своїх просить милостині? (Є. Гуцало)
Ти ось що... Ти скажи... Здохнеш скоро? (А. Шиян)
Здичавілі од крові нації Будуть щирити ікла, мов звір, І здихатимуть від радіації У роззявлених пащах нір. (Л. Костенко)

Зітхати. Приклади

Небораки, На хмари дивлячись, здихають важче й важче! (П. Гулак-Артемовський)
Мабуть, привикла вже небога до такого глуму; уже й не плаче й не здихає. (П. Куліш)

по (об) кому, перен. Тужити, сумувати за ким-небудь. Приклади

Здихатися (див. зди́хуватися). Приклади

– Здихати б мені ту травицю, а то раз у раз заглядаю та мацаю, – а чи м'якенька, а чи зелененька.... (Марко Вовчок)

Віддихатися. Приклади