ЗДАВЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗДА́ВЛЮВАТИ юю, юєш, недок., ЗДАВИ́ТИ, здавлю́, зда́виш; мн. зда́влять; док.

кого, що. Міцно обхопивши, стискувати з силою; давити. Приклади
  • Я поволі одходжу в закуток лісу, сідаю на пеньок, здавлюю голову й дивлюся в темний простір. (М. Івченко)
  • Фред судорожно стискав і розводив пальці рук, здавлюючи їх так, що біліли суглоби. (В. Владко)
  • У відповідь він теж щосили здавлює Сашкову п'ятірню. (О. Гончар)
  • Дівчина подумала, що, коли б він застебнув сорочку, комір здавив би горлянку, і ґудзики, не витримавши, безперечно, відскочили б, як горох. (О. Донченко)
  • Дробот посміхнувся, ступив до ріллі й, набравши повну жменю землі, .. здавив її. (С. Скляренко)
  • Розлоге пасмо суші лещатами здавлював Великий Ліс. (Г. Колісник)
  • Клопіт здавив голову матері. Коло порога вся земля, – картоплі посадить треба, конопель посіять, ще й зернину яку кинуть треба на тій півдесятині, а зорать нікому. (К. Гордієнко)
  • Груди, руки, ноги, голова боліли, мов хто здавлював їх у лещатах. (Панас Мирний)
безос. Приклади
  • – А невже ж вам нічого такого не хочеться? – Мені? Колись хотілось, як був хлопчиком! А тепер, знаєте, тільки серце болить, так його здавлює болісно. (М. Івченко)
Затискувати в тісний простір, обмежувати. Приклади
  • Пручалася вона [Дарія Олександрівна], як спіймана рибина, але її штовхали торби і чемодани, лікті і плечі, збиваючи з ніг, здавлюючи до втрати віддиху і відкидаючи далі від дверей. (В. Барка)
  • Василина не встигла обернутись на другий бік, як обидва бурлаки присунулись до неї й здавили її з двох боків. (І. Нечуй-Левицький)
  • Тепла ніч здавлювала душне повітря і клонила на дрімоту. (Іван Ле)
  • Важкі мури будинків багатіїв здавлювали темні вулиці. (С. Чорнобривець)
тільки 3 ос., перев. що, також без дод. Виклика́ти стискання (у грудях, горлі), утруднюючи дихання. Приклади
  • І сльози, і кривда, і радість так здавили в грудях, що вона ледве зводила дух. (І. Нечуй-Левицький)
  • І не говорив далі [Матвій], сльози здавили. (Мирослав Ірчан)
  • Кузнецов відчув, як у нього защипало в очах і горло здавили спазми. (А. Головко)
безос. Приклади
  • Здавило в горлі, і в безсиллі він сліз гарячих не вберіг.... (І. Гончаренко)
перен. Виклика́ти почуття пригніченості, душевного болю. Приклади
  • Її нервовий вигляд та рухи боляче здавили моє серце й викликали силу нових думок. (Г. Епік)
безос. Приклади
  • В грудях здавлювало дух... Що то буде далі? (С. Васильченко)
  • [Дранко:] А тут мов обценьками здавило тебе і ріже тобі душу, як крицю тупий терпуг!... (М. Кропивницький)
що, перен. Не давати виявлятися якомусь почуттю, стримуючи, затамовуючи його. Приклади
  • – У мене чоловік є, пане, – здавлюючи образу, одказала молодиця. (Панас Мирний)
  • Вона [Лютаїха] ще важче зітхнула, але тихо-тихо, здавлюючи в собі давній, припалий мохом та пилом, одгук давнього горя. (Леся Українка)
  • – Довго я таїв своє кохання, довго мучився, а тепер не хочеться здавити у своєму серцеві його. (С. Васильченко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.