ЗГУБА — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗГУ́БА и, ж.

Загибель, смерть кого-, чого-небудь. Приклади
  • З того оклику, який послав йому Хмельницький услід, загадав [Чаплінський] викувати для себе зброю на згубу свого ворога. (А. Чайковський)
  • І в образі її сумному усіх я бачу матерів, що їх сини пішли на згубу за рідний дім, за рідний край. (В. Сосюра)
  • – Думають, темні, згарячу не розберемось – де згуба, а де порятунок. (О. Гончар)
  • А ти ішла поперед мене, Моя струнка, солодка згубо, – I я помітив, як ти грубо Топтала колоски пшениці. (Д. Павличко)
розм. Те, що загубилось, пропало чи зникло куди-небудь. Приклади
  • Щось чорне та тверде випало у нього з-за пазухи і покотилося до рова. Онопрій сягнув рукою по свою згубу, та не встиг захопити її на лету. (І. Франко)
  • В Антона був вигляд людини, що сьогодні знайшла останню згубу з усього розкиданого багатства, яке збирала все життя. (Р. Іваничук)
  • Візниця відразу ж зіскочив на землю і хотів іти шукати згубу, але мені шаснула до голови думка, що він той чемодан приховає в кущах. (Валерій Шевчук)
рідко. Утрата чогось належного, притаманного кому-небудь. Приклади
  • Очевидно, треба якоїсь міцнішої поправки, щоб могти витримати згубу крові і багато безсонних ночей і всякі інші наслідки операції. (Леся Українка)
  • – Ти ж знаєш нашу Маньку. Це ж не коза, а звір, сатана рогата. Її пасти – згуба для здоров'я. (В. Нестайко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.