ЗГОРДА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗГО́РДА присл.

З гідністю, із самоповагою; гордовито. Приклади

Згорда поглядають вони [чумаки] довкола, певні в своїх силах, байдужні до всяких життєвих незгод. (М. Коцюбинський)
Згорда мовив побратим на теє: “Не подоба лицарю втікати!”. (Леся Українка)
Людмила спокійно підійшла, згорда взяла перо в руки і, прочитавши додаток, усміхнулась і підписалась. (В. Винниченко)
[Гільда (згорда):] І роду свойого [свого] я не соромлюсь – То славний рід майстрів і зброярів. (І. Кочерга)

З почуттям зневаги, з презирством; зверхньо, пихато. Приклади

Онисі здалося, що Балабуха дивиться на неї згорда й сміється з неї. (І. Нечуй-Левицький)
Пан згорда здоровкається з людьми, і його вражають понурені насторожені очі. (М. Стельмах)
– Варта нічого не знає, – подав голос мурза Кучук і згорда кинув погляд на розгублених і пригнічених турків. (В. Малик)
Юний граф сказав королю згорда: – Виходить, ви, монсеньйоре, хочете одружити мене із знахаркою? (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
Стоячи на горі, згорда позирала Корнієва хата на поганеньку хатчину, що тулилася на дні в балці. (Б. Грінченко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.