ЗГОЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗГО́ЛЮВАТИ юю, юєш, недок., ЗГОЛИ́ТИ, олю́, о́лиш, док., що.

Зрізувати бритвою, голити (волосся, бороду, вуса). Приклади

Взяв [Вадим] станок і став зголювати щетину. (В. Хрущак)
Він дуже змінився, зголив бороду, вуса, постарів. (І. Кочерга)
Ніде було діватися, мусив [Ворон] таки постригтися й зголити бороду, після чого сам себе не впізнав у дзеркалі. (В. Шкляр)
Лише настрою Петро ніяк не міг зголити, а навпаки, чим пильніше він виголювався, тим чіткіше виступав той жахливий настрій – фаталістичний, байдужий. (І. Багряний)
Побачивши зрубаний виноградник, обидва колеги зупинились, здивовані. – Чисто! – розвів руками Савченко. – Як бритвою зголив. (М. Коцюбинський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.