ЗВІЩАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗВІЩА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗВІСТИ́ТИ, іщу́, істи́ш, док., заст.

що, про що. Оголошувати для загального відома, нагадувати про що-небудь. Приклади

[О. Юліян:] Цей дзвін служитиме людям, Штефане. Він звіщатиме насамперед радість, а не печаль. (Я. Галан)
Голосний дзвінок шкільний звістив восьму годину. (О. Маковей)
І раптом гук сирен звістив Повітряну тривогу. (Л. Первомайський)

Указувати на що-небудь, означати щось. Приклади

Страшний шум водопаду .. звіщав, що вода прибула велика. (І. Франко)
На Вітоші світає, Палає хмарка біло-золота, Звіщаючи, що швидко день настане. (П. Воронько)
Дитинка .. знову заплакала, і плач той звістив, що вона жива. (В. Шкляр)

що, про що. Провіщати, передрікати що-небудь. Приклади

Ця хвилина звіщає йому щось незвичайно важливе. (І. Франко)
А в святій книзі Божий ученик звістив наперед про лихо – щоб ми береглись. (В. Барка)

кого і без прям. дод. Сповіщати, повідомляти кого-небудь про щось. Приклади

Які тривожні, які страшні, пекельні хвилі перебував Максим за той час, поки боярин пішов звіщати Бурунду про його намір! (І. Франко)
– Я піду дочку звістити, що гостя маємо. (Марко Вовчок)
Ось надбіг отрок і звістив, що на шляху за ними показуються поодинокі їздці. (Юліан Опільський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.