ЗВІВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗВІВА́ТИ а́ю, а́єш, ЗВІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док.

перев. 3 ос., кого, що. Віючи, відносити, відкидати кого-, що-небудь (про вітер). Приклади
  • Давно злетіла шапка з голови Андрійка.., а вітер звівав ясні кучері з розпаленого чола. (Юліан Опільський)
  • Вітер зараз звіяв її [кресаню] в долину і підхопив на голові в Юри довге волосся. (М. Коцюбинський)
  • І такий великий був світ, і такий широкий степ, що почувався в ньому крихітною зерниною, яка може прорости і яку можуть звіяти вітри в солоне море. (Ю. Мушкетик)
Здувати, струшувати вітром кого-, що-небудь. Приклади
  • Як вітер повіє, то росоньку звіє, А моє серденько в тяжкій тузі мліє. (з народної пісні)
  • Сильний вітер звіяв із листка маленьку комашку. (із журн.)
  • Свіжістю вітру війнуло в обличчя, і це зовсім звіяло з душі очманіння. (О. Гончар)
  • Маску зверхності звіяла щира усмішка. (Р. Іваничук)
що. Вітром очищати зерно від полови, сміття і т. ін. Приклади
  • Звіяти пшеницю.
тільки 3 ос., кого, що. Пронизувати вітром, проймати холодом. Приклади
  • Швидко так пройшла весна .. Це ж вітри з снігами Звіють, звіють синю даль Люттю – холодами. (М. Шпак)
безос. Приклади
  • Звіяло [Якова] усього холодком, сполоснули гарячі хвилі образи. (С. Васильченко)
тільки 3 ос., рідко. Повівати. Приклади
  • – Ми разом пастушили в полонині .. та й звіяв студений вітер, гейби взимі.... (М. Коцюбинський)
безос. Приклади
  • Зоря червоніє; З лук прохолодою звіва. (П. Грабовський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.