ЗВОРУШЕНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗВОРУ́ШЕНИЙ а, е.

Дієпр. пас. до зворуши́ти¹. Приклади

На мене глянуло [з фотокартки] мужнє й благородне обличчя юнака .. Красиві, як у дівчини, ледь зворушені посмішкою уста. (Є. Кравченко)

у знач. прикм. Який зворушився. Приклади

Я й справді був слабий од зворушених думок, розбудженого сумління, од порожнечі життя. (М. Коцюбинський)
Сам Петруня сидів коло стіни, схилившись на руку. Од зворушених спогадів ще палахкотіли в його [нього] уші [вуха] і сяяли очі.... (С. Васильченко)

Дієпр. пас. до звору́ши́ти². Приклади

Яремчук посміхнувся, зворушений увагою коваля. (І. Цюпа)
Невже це настала, нарешті, та довгождана мить? Ніхто не міг вимовити слова: їм перехопило дух, кожний був зворушений до глибини душі. (О. Гончар)

у знач. прикм. Який зворушився, розчулився. Приклади

Коли поїзд рушив, вона довго дивилася вслід вікну, звідки визирав зворушений Чайка. (Д. Бузько)
[Немилов (зворушений):] Ніна! Люба! Ну, чого ж ти плачеш, дурненька? (І. Кочерга)
Зворушена Варя щиро дякувала подругам за увагу. (О. Донченко)
– Мамо! – Обернулася [Лемпі] на той голос, впізнала, кинулась йому назустріч схвильована, зворушена вкрай. – Сину... Сину мій!... (А. Шиян)

Який виражає зворушеність, схвильованість. Приклади

– Сонця, сонця... – промовив він глухим голосом й усміхнувся якось чудно. При тім вп'ялив свої великі, в тій хвилі незвичайно зворушені очі в мене, мовби хотів мій вид задержати навіки в своїй пам'яті. (О. Кобилянська)
Їй ввижалися очі бійця, такі хороші і чесні, вчувався його зворушений голос. (І. Багмут)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.