ЗВОРОХОБЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗВОРОХО́БЛЮВАТИ , ЗВОРУХО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗВОРОХО́БИТИ, ЗВОРУХО́БИТИ, блю, биш; мн. зворохо́блять і зворухо́блять; док., кого, що, розм.

Хвилювати, тривожити. Приклади
  • Парасчин стогін зворухоблював на вулиці бабів, що плакали й хрестилися. (Я. Качура)
  • Та тут скоїлася пригода, яка мала надзвичайні наслідки, бо зворохобила ввесь острог та боярство. (Юліан Опільський)
  • Мусив [Лесь] губу прикусити, аби зайвим словом не зворохобити батька, що зовні хоча вже й утихомирився трохи після сутички з Дідухом, а все ж не заспокоївся остаточно. (І. Нижник)
Те саме, що ворохо́бити 2. Приклади
  • Це Вепр завдав йому такого разючого удару. Скористався тим, що мужі невдоволені князем, і зворохобив їх супроти князя. (Д. Міщенко)
  • Завирувало знову. Що сталося в містечку, хто зворохобив цих людей (зворохобило, як я втямив пізніше, саме життя), я не знав, не розумів та й не намагався зрозуміти. (Ю. Мушкетик)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.