ЗБУЧАВІЛА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗБУЧА́ВІТИ іє, док., розм.

Затвердіти, зашкарубнути. Приклади

Кажуть там лікують від... Язик не повертається назвати ту страшну недугу, аж збучавів. (Г. Усач)
Старі кості не ворушаться, і серце збучавіло. (Сл. Б. Грінченка)

Загуснути, стужавіти. Приклади

Дієпр. акт. до збуча́віти. Приклади

Він ще й устиг втягнути ніздрями прохолодний запах осіннього листя, вологої землі, збучавілої від дощів кори дерев. (П. Загребельний)
Ілько встав рано, пішов порати худобу, я підхопився також, насилу понатягував збучавілі за ніч чоботи й подався за ним. (Ю. Мушкетик)
Темрява сповнювалась шарудінням шинелей, чваканням чобіт в прибережному збучавілому багні. (Л. Первомайський)
Здригалися плечі згорбатілої постаті в сквері, рипнула збучавіла шкіряна куртка. (Є. Пашковський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.