ЗБУНТУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗБУНТУВА́ТИ у́ю, у́єш, док.

Почати бунтувати (у 1 знач.). Приклади
  • Імператор мав рацію: легіонера не можна лишати без діла. Розледачіє на дармовому хлібі, а то й збунтує. (Д. Міщенко)
кого, що. Док. до бунтува́ти 2, 3. Приклади
  • Збунтувала [Параска] проти мене ввесь мій рід. (І. Нечуй-Левицький)
  • Жоден містянин навіть не задумувався над тим, хто розбурхав, збунтував народ. (Р. Іваничук)
  • Все буває інакше, ніж собі чоловік уявить .. Любиться так часто якийсь “фантом”, не подібний навіть до живої тої істоти, що збунтувала нашу душу до глибини. (О. Кобилянська)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.