ЗБУДНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗБУ́ДНИК а, ч.

фізл. Те, що викликає який-небудь процес, підвищення активності тканини, органа, організму. Приклади

– Стан загального важкого шоку, поранений не реагує ні на які збудники. Побоююсь внутрішнього крововиливу. (Ю. Яновський)
Білки, а також продукти їх перетравлення є ефективними збудниками секреції і мають сокогінний ефект. (з навч. літ.)

перен. Те, що викликає появу певних настроїв, почуттів, думок, стосунків і т. ін. Приклади

Його дратувало саме існування [Надії], сама її присутність. Ніби це вона була збудником нестриманого гніву проти Лебедя і нестихаючих їдких розмов про нього самого. (Яків Баш)
– Недисциплінована й зла дитина тому, що страждає .. В такого ось отрока швидше, ніж у дорослого, розгальмовуються небажані інстинкти та збудники. (О. Гончар)
Для його покоління, опаленого війною.., кіно було віддушиною, дивиною, міражем, збудником мрій і... стимулятором росту. (Г. Тарасюк)

біол. Мікроб, вірус, паразит, хімічна речовина і т. ін., що викликають хвороби людей, тварин і рослин. Приклади

Спеціальні клітини крові – фагоцити – захоплюють і перетравлюють збудників інфекційних захворювань. (з наук. літ.)
Проти збудника бешихи не виробляється імунітет. (з навч. літ.)
Спинити хворобу, вирвати з корінням, випекти вогнем збудники, що призвели до цієї хвороби! (Іван Ле)
Встановити наявність хвороби – замало. Треба відшукати ще й її збудника. (М. Дашкієв)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.