ЗБОЛЕНА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗБО́ЛЕНИЙ а, е.

рідко. Те саме, що зболі́лий 1. Приклади

Ще ж є у його Зоринки мати-жалібниця, зболена втратами вдова Людомила. (Д. Міщенко)

у знач. прикм. Який зазнав багато горя, страждань. Приклади

Його життя роздвоїлося: він жив то лісом, то Немировом. Прийшло щасливе юне кохання і дружба мудрої, зболеної зрілої жінки. (Г. Колісник)
Який співчутливий погляд Місяця, звернений до зболеної, грішної землі! Ніби Місяць знає неабияку таємницю, ніби він може запропонувати людям щастя замість земної недолі. (В. Дрозд)
Гляньмо на пагорби й долини Трахтемирова з погляду краси, яка врятує-таки наш зболений і добряче пошарпаний світ. (з газ.)

Сповнений страждання, горя і т. ін. (перев. про погляд). Приклади

Валка саней налаштованих, знаєм куди, і на останніх із них Надька з своєю Настусею... Сльоза на розпашілій щоці, і такий зболений погляд, звернений до нас, школярів. (О. Гончар)
Вона обернулася на мить, попрощалася зболеним поглядом, і привиділося Кузьмі у виразі її очей щось небачене досі. Згасла надія? Приреченість? Безсилля? Спустошеність? Втома? (Ю. Хорунжий)

Який виражає страждання, горе і т. ін. (про думки, почуття, голос, слова і т. ін.). Приклади

О земле втрачена, явися бодай у зболеному снi i лазурово простелися, пролийся мертвому менi! (В. Стус)
Що твоє обличчя ловить? Чом вуста крижину студять? Замість зболеного слова чом шуга зашерхла в грудях? (П. Мовчан)
– Хто ви? – крикнула [валіде] до старих яничарів. – Воїни чи мокрі кури? .. Дала змогу обдумати свої гнівні слова, далі кидала мовчазним чоловікам тяжкі, зболені звинувачення. (П. Загребельний)
Спогади приходять нині до пані Марії найчастіше. Ще рятується віршами. Буває, вже далеко за північ на папір лягають зболені рядки. (з газ.)

Те саме, що зболі́лий 2, 3. Приклади

Зболений я цілий – пропасницю маю і ще якісь “сполучення хоробові”. (В. Стефаник)
Земля твердо вдарила Сивоока, стало йому до сліз боляче у всьому тілі.., скоцюрблений і зболений, покотився він по схилу вниз та вниз. (П. Загребельний)
Коли вона здорова – надолужує той час, коли звивається від болю. Вона не хоче згадувати той час, бо така вже зболена, що не знає, як іще ходить своїми ногами. (М. Матіос)
– Не знав, що ти такий трибун. Говориш, мов Ціцерон! – А то не я, то зболена душа мого народу, що довго так мовчала.... (Василь Шевчук)
Ця вже немолода жінка, спираючись на палицю, піднімається на сцену і співає те, що з дитинства живе у її зболеному серці, що їй дороге й рідне. (з газ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.