ЗБОЖЕВОЛІЛА — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗБОЖЕВО́ЛІТИ ію, ієш.

Док. до божево́літи. Приклади
  • Молодиця, свіжа й рум'яна, збожеволіла з журби та з горя. (І. Нечуй-Левицький)
  • Повірив суддя, що Гельє справді збожеволів, і звелів усім родичам Петра зібратися, щоб при них випитати його і вже напевне завіритися, що він божевільний. (М. Коцюбинський)
  • Ми .. не долічилися шістьох солдатів. А ще троє збожеволіли. Вони чули писк і тепер металися серед своїх товаришів, стискаючи руками голову, затикаючи вуха, сіючи паніку. (І. Росоховатський)
  • Невже людина може витерпіти .. неймовірні хитання від горя до щастя і не збожеволіти? (О. Бердник)
  • – Насті немає! Настю вкрали! .. Він зовсім збожеволів, кидав гроші жменями і кричав: “Коней!..”. (Марко Вовчок)
  • [Маруся:] Перед усім миром знущається [Микита] надо мною й глузує мені у вічі. А одно слово тільки він скаже, .. одним поглядом все скаже – і я всю його зневагу забуду і знову збожеволію. (М. Кропивницький)
  • [Ніла:] Я кидаю інститут. [Валя:] Ти збожеволіла .. Тепер, коли в інститут потрапити важче, ніж стати кінозіркою! (Л. Дмитерко)

ЗБОЖЕВО́ЛІЛО .

Присл. до збожево́лілий 3; шалено, ошаліло. Приклади
  • З диким гуком, клекотом, іржанням налітали [коні] одні на одних, в'їдались зубами в загривки, кривавились, падали, вставали й знову збожеволіло кидались у ту колотнечу. (В. Земляк)

ЗБОЖЕВО́ЛІЛИЙ а, е.

Дієпр. акт. до збожево́літи. Приклади
  • На неї дивилися очі її дядька, в яких мерехтів вовчий вогник, очі збожеволілої від голоду людини. (В. Речмедін)
  • Люди, збожеволілі від жаху, .. більше схожі тепер на злякане, озвіріле стадо двоногих тварин. (В. Владко)
  • Збожеволілий від люті Венедикт наказав лучникам стріляти в своїх гінців. (А. Хижняк)
  • Ми розійшлися. А нам услід щось гукала .. збожеволіла від горя тітка Наталка. Бідна, бідна жінка! (І. Кирій)
  • Збожеволілий од смоковниць і гомону спеки, вечір непритомним упав на стегна поранених вершників. (В. Стус)
у знач. прикм. Який збожеволів; божевільний (у 1 знач.). Приклади
  • Я все ще думав, що це якийсь збожеволілий шляхтич, але панок висунув з-під стола ногу, підтягнув холошу і справжньою козлячою ратицею постукав мене в коліно. (Р. Іваничук)
у знач. ім. збожево́лілий, лого, ч.; збожево́ліла, лої, ж. Той, хто збожеволів (у 1 знач.), став божевільним (у 1 знач.). Приклади
  • То хрип коня, то свист, то постріл, то збожеволілого сміх.... (В. Сосюра)
  • Родинам покійних і збожеволілих було повідомлено, що бідолахи пропали безвісти. (Ю. Андрухович)
у знач. прикм., перен. Який ніби збожеволів, чинить нерозсудливо; шалений. Приклади
  • Метушились по левадах і ген по засніженому болоті люди, мов збожеволілі чорні комашки, .. зникали в чорнім диму. (І. Багряний)
Який виражає божевілля (про погляд, очі). Приклади
  • Хоч би слово яке сказала [Пріська], хоч би зітхнула! Тільки збожеволілими очима прикро дивилася на Грицька. (Панас Мирний)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.