ЗБАЛАМУЧЕНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

ЗБАЛАМУ́ЧЕНИЙ а, е, розм.

Дієпр. пас. до збаламу́тити. Приклади

Ти... брехнув там щось язичком і перепудився... А що ж тепер мусить почувати оцей збаламучений тобою гуцул! З якими думками, з яким морем одчаю іде він оце у свої гори. (Г. Хоткевич)
Людину травмовано, душа його зараз така, що не знайти тобі з нею контакту, все світле в ній геть потьмарене, збаламучене. (О. Гончар)
“Невже ж дорогі кузини вважають мене якимсь грішником нерозкаянним [нерозкаяним]?” “.. Всі ви маєте багато гріхів на своїй совісті, одних тільки збаламучених дівчат скільки!”. (Б. Лепкий)

збаламу́чено, безос. пред. Приклади

Наблизившись до ріки, він побачив, що воду біля берега збаламучено, і тому важко розгледіти дно. (із журн.)
Чим більше таланту потрачено на такий твір, тим гірше, бо читачеве серце лишилося холодне, а його розум у найліпшім разі збаламучено замість дійсного прояснення. (І. Франко)
Дід жалівся, що після розміщення гарнізону в селі збаламучено багато дівчат. (із журн.)

у знач. прикм. Який збаламутився. Приклади

Усі вони, як збаламучений потік, що вирвався із гір, поспішали до Адріанополя. (С. Скляренко)
Її думки були збаламучені, не трималися купи. Вона думала про все на світі, шукаючи в ньому собі місця. (Б. Харчук)
Ніч усім дається для сну, а сон у цім збаламученім світі чи не єдина полегкість. (Д. Міщенко)

у знач. прикм. Неврівноважений, легковажний; баламутний. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.