ЗБАЙДУЖІТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗБАЙДУЖІ́ТИ і́ю, і́єш, док.

Док. до байдужі́ти. Приклади
  • До невпізнання змінилась Ольга останніми роками. Навіть од чоловіка їй нічого не треба: зовсім збайдужіла до всього, що діється з ним і довкола нього. (Ю. Шовкопляс)
  • Він перестав помічати, збайдужів і до лютого шалу своїх ворогів, і до власних мук і страждань. (В. Козаченко)
  • Тисячі смертей пройшли перед моїми очима, я вже огрубів і збайдужів до людських нещасть. (Валерій Шевчук)
  • Даремно він тоді збайдужів до неї. (О. Гуреїв)
кому. Перестати викликати інтерес, стати нецікавим, неважливим для кого-небудь. Приклади
  • – Коли я пізнала на собі, в живому житті, що то є горе і як приносяться людські жертви, мені якось одразу збайдужіли мої ролі. (Леся Українка)
  • Повільно, стомлено підняв руку Загатний. Відчувалося, що після першого голосування йому справді усе збайдужіло. (В. Дрозд)

ЗБАЙДУЖІ́ЛО .

Присл. до збайдужі́лий 2. Приклади
  • Максим чітко відчув, як його душа роздвоїлася і стало їх двоє. Один лежав безсило й збайдужіло, а другий звівся й закипів гнівом: “Вставай!”. (І. Багряний)
  • Безбородько похмуро прорік: – Отож, Семене, приймай на нічліг. Поліцаї хай сплять у клуні, а ми – в хаті. – Ночуйте, – збайдужіло сказав лісник. (М. Стельмах)
  • Люд стрічав молоду маркграфиню .. збайдужіло й похмуро. (П. Загребельний)
  • Він На все дивився збайдужіло, І в залах позіхав старих Так, як і в модних та нових. (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.